Допомогти сайту
Про нас Реклама Про місто Робота Оголошення Чутки Місцеві новини Найважливіше 21.07.2018, субота
Північний вітер створив вікінгів




Допомогти сайту

АФІША


Очікується...


Весільні короваї

МІСЦЕВІ НОВИНИ

19.07.2018

У передвиборчий період всі проблеми ківерчан "вирішуються" якимось "чарівним" чином-"...вже найближчим часом..."))) Поспішайте, бо...

14.07.2018

Обіцянка-цяцянка, або година «Ч» на підході

13.07.2018

"Невеселі приколи": виграли грант, встановили суперсучасні вуличні світильники, а вони не світять... (((, а точніше з 16-ти працює лише 2

13.07.2018

Констанкевич не хоче щоб українці отримали доступні автомобілі???!!! Результати голосування

12.07.2018

Чи є шанс на виживання українських Карпат? І чому місцеві мешканці проти втручань журналістів? Про масштабну вирубку на Закарпатті

12.07.2018

Відеозапис 29-ої сесії т.зв. міськради (від 27.06.18)

11.07.2018

Під Верховною Радою протестують власники «євроблях»... блокуватимуть урядовий квартал доти, поки їх не почують

10.07.2018

Бандоолігархат аж пищить, так хоче підняти ціну на газ для населення - зустрічайте черговий лохотрон-новацію "різні постачальники")))

10.07.2018

Дорожнє полотно по вул. Квартальна повністю заасфальтували (+ фото)

10.07.2018

Прості вправи для спини!!! Кажуть, що ефективніші за всі ліки та...! Пробуйте й поширюйте

10.07.2018

Фоторепортаж Івана Купала Fest 2018

06.07.2018

...Освіта в школі не відповідає реальності від слова взагалі... Немає пасивної молоді – є непрофесійність у роботі з молоддю, у людей, які проводять..

05.07.2018

Як зберегти воду на території та наповнити колодязі

05.07.2018

У Ківерцях проводять набір на приватні курси крою та шиття

04.07.2018

Заходи на ІВАНА КУПАЛА ФЕСТ - 6 липня озеро Молодіжне м. Ківерці

04.07.2018

За місяць з Ківерцівського району вивезли 50 вагонів ділової деревини

04.07.2018

Кватирко і Колісник проходять у кримінальному провадженні щодо незаконних порубок у волинських заповідниках?!

02.07.2018

"Скільки ниточці не витися, а кінець завжди буде": у Озері батьки обіцяють бунт проти директора?!

02.07.2018

...«Урок щастя» в розкладі... «Школа вільних та небайдужих» відкрилася у Львові 1 вересня 2017 року,

02.07.2018

Китай офіційно скуповує грецькі території, на черзі Україна?!!!

01.07.2018

Загиблого волинського бійця зустріли в рідному селі Омельне на колінах. ВІДЕО

27.06.2018

Депутати т.зв. Ківерцівської міськради прийняли рішення про добровільне об"єднання з Сокиричівською та Суською сільськими радами. Чекаємо на вибори...

26.06.2018

День молоді без молоді: активні ківерчани про святкування у Ківерцях (+ відкрите звернення)

24.06.2018

У Карпилівці молодь ініціювала збір коштів для будівництва сільської дороги

21.06.2018

Зацініть! Викликати охорону або швидку, замовити ліки або продукти харчування, чи вирішити іншу соціальну проблему натиском однієї кнопки!

21.06.2018

Програма святкування Дня молоді у Ківерцях

19.06.2018

Ківерці без води: як лиш люди наробили розголосу - швидко знайшли винуватця (-ів) (+ відео)

19.06.2018

Місто має знати своїх "героїв": жителі міста Ківерці (по вул. Кармелюка та Космонавтів) скидають свої каналізаційні стоки прямо на вулицю?! (+ фото)

19.06.2018

Зелених насаджень у Ківерцях побільшало (+ фото)

19.06.2018

Прибирання озера "Молодіжне"

13.06.2018

Олімпійський день бігу у Ківерцях (+ фоторепортаж)

12.06.2018

«Цуманська пуща» запрошує на дводенний екологічний табір «Історії предковічного лісу» (23-24 червня)

11.06.2018

Ківерцівські боксери здобули перші місця на міжнародному турнірі в Одесі (+ фото)

09.06.2018

Ківерчани про постачання води: "...Живемо тільки вночі, як зомбі. Вдень працюємо, а вночі готуємо..."

07.06.2018

БІЖАТЬ УСІ: 13 червня ківерчан запрошують на Олімпійський день бігу (+ програма)

07.06.2018

Призначено нового редактора газети "Вільним шляхом" (+ фото)

07.06.2018

Ківерчан запрошують на безкоштовний органний концерт (костел, 9 червня, поч. о 16.00)

07.06.2018

Ківерчанам відремонтували аварійне приміщення підвалу

07.06.2018

Коли громада не господар((( Пікантна та сумна ситуація: конфлікт двох марнотрацтв - "музей"&Пушкін-Король?!

06.06.2018

Легкоатлети місцевої ДЮСШ у призерах командного чемпіонату України серед юніорів

04.06.2018

Для Ківерцівської лікарні придбають рентген за 2,5 мільйона гривень...

04.06.2018

То, вже проблему з дефіцитом місць у дитсадках Ківерці вирішили?! На базі КРЕНЦу хочуть відкрити центр інклюзивної освіти? (+ фото)

03.06.2018

Міжнародний день захисту дітей в м. Ківерці (+ фото)

03.06.2018

Поточний ремонт вулиці Козацька (+ фото)

03.06.2018

Відзначили 10 дітей міста Почесною грамотою та грошовою премією (+ фото)

01.06.2018

Сім"я Мартинюків, у якій народилася трійня, досі чекає на виділення коштів від місцевої влади: 200 тис грн вже виділили з міського бюджету, а...

01.06.2018

Дитяча бібліотека відзначила 70-річчя (+ фото)

01.06.2018

Людмила Тимощук очолила медичну комісію у т.зв. облраді

31.05.2018

Ківерчан запрошують на нескладний одноденний велопохід-прогулянку околицями міста (2 червня, збір о 9.30)

30.05.2018

У Гройсмана дитина спитала чому люди виїжджають з країни... Послухайте відповідь

30.05.2018

У районній бібліотеці відбулася актуальна розмова керівника управління соцзахисту з жителями міста щодо отримання субсидій

30.05.2018

74 учнів району вирушили до спортивно-оздоровчого табору «Артек-Буковель»

30.05.2018

Рівненські Карпати: велопохід з Білою Вороною історичними місцинами (+ купа фото)

28.05.2018

Збірна команда АДФ Волині переможець всеукраїнського турніру з дворового футболу Ю-15! (+ фото) Щирі вітання Миколі Озюку

23.05.2018

ФестивальЧемпіонів. "Відкриті уроки футболу"-2018. Дякуючи ФФУ, ФФВ та ФФКр. у школах хоч якось поповнюється спортивний інвентар (+ фото)

23.05.2018

Волонтери та учасники АТО з Ківерець вибороли «бронзу» у міжрайонному футбольному турнірі серед аматорських команд (+ фото)

23.05.2018

Небайдужими ківерчанами був куплений та відремонтований WV PASSAT. Автомобіль доставлений волонтерами в зону ООС нашим землякам в 14 бригаду (+ фото)

23.05.2018

"Знову на бувшому консервному заводі підпал!!! Вже вдруге, за два дні!!!"

Переглянути
більше новин >>>

 

НОВИНИ

21.06.2018

Геніально про українську мову: якщо ви це прочитаєте, жодного разу не пожалкуєте

26.04.2018

Хто насправді організував аварію на ЧАЕС

20.04.2018

???!!! Блокади Ленінграда німцями не було. А був ще один штучно створений радянською владою голодомор. А тепер згадайте частку українців у ньому...

20.04.2018

Крим: вижити в умовах санкцій

23.02.2018

Скільки коштують, скільки збирають у прокаті та скільки повертають фільми Держкіно

23.12.2017

Олеся Бацман: Нині прийшли до ZIKу, а завтра – до «Гордон» і «Цензор»

19.12.2017

Тимошенко заявила про махінацію банків наближених до Порошенка з курсом гривні

19.12.2017

В Австралії курсуватиме перший в світі потяг на сонячній енергії

19.12.2017

Народна реакція на здирництво: в Ірландії двоє дідів вирішили одружитися, щоб не платити податки

17.12.2017

Московити війнами усувають конкуренцію своєму газу та нафті. ІГІЛ та війна у Сирії - проект ФСБ Росії (розслідування)?!

15.12.2017

У знищенні відмовлено: Як військову колону Гіркина пропустили в Донецьк

14.12.2017

«Велика військова таємниця» бандоолігархату Порошенка полягає в тому, що економіка України - до цих пір "клодайк" для Росії?!!!

13.12.2017

Кому вигідно?! Україна імпортує дороге вугілля, а експортує дешеву електроенергію

13.12.2017

Pepsi зробила найбільше замовлення нових електровантажівок від Tesla

10.12.2017

Що фінансуватимуть з бюджету громади у 2018 році: 20 тис грн газеті "Вільним шляхом" на придбання оргтехніки? 135 тис на вуличне відеоспостереження...

10.12.2017

ЛЮДЕЙ ДІСТАЛО: У Черкасах розгромили суд, що відпустив БППшника, який вкрав 38 млн грн (ФОТО)

09.12.2017

Людству порадили не нянькатися з трупами заради порятунку Землі

05.12.2017

Екоялинки до Нового року (+ ФОТО) А живі хай ростуть...

02.12.2017

Google оголосила про повний перехід на відновлювану енергію

02.12.2017

Американці створили 3-колісний електрокар за 10 тис. доларів (+ФОТО)

01.12.2017

Хто кого кришує?! СБУ та прокурори зірвали спецоперацію НАБУ проти великого злочинного угруповання у Державній міграційній службі!

01.12.2017

Тупійте українці! Мудрі Ви нікому не потрібні. Через те Вам будуть постійно заливати з екранів мильне лайно. А господарі на Вас знайдуться

20.11.2017

Про одне з "найбідніших" міст США - класно влаштувались, а схеми обману держави "один в один" як в Україні?!

17.11.2017

Приховані сторони популярних корпорацій

14.11.2017

Китайське місто Шеньчжень з населенням 12 млн чоловік замінить всі громадські автобуси на електробуси до кінця 2017

Переглянути
більше новин >>>

 


Останні коментарі:
7/06/18
Потрібна медсестра в стоматкабінет м.Луцьк. Робота по пів дня сб-нд вихідний.Оплата по співбеседі. 0952048434 Іванна Мирославівна.
Іванна Мирославівна>>>

4/05/18
Вироби із натурального каменю за цінами виробника: пам’ятники, вази, підвіконня, сходи внутрішні та зовнішні, стільниці тощо, індивідуальні замовлення за бажанням замовника, можлива доставка, установка - Віктор 0674777235
Віктор>>>

3/05/18
1-го травня померла бабуся.
Дуже вдячний всім працівникам ритуальної служби!
Організували і зробили все на вищому рівні.
Павло Ф.>>>

3/04/18
Потрібен продавець на лінію роздачі в Ресторацію швидкого харчування "Оленка" м. Ківерці. За довідками звертатися за тел. 0950128749 - Людмила Ярославівна.>>>

14.03.18
Продається 3-кімнатна квартира, вул. Незалежності (центр, поруч маршрутки на Луцьк). У хорошому стані: автономне опалення, два балкони, гараж, підвал, грядка, санвузли роздільні, свіжий ремонт. Ціна договірна
заг площа - 76 км.м.
Моб. 099 792 8382>>>

27/02/18
Організації у м. Ківерці на постійну роботу потрібен бухгалтер та менеджер віком до 40 років зі знанням ПК. За довідками звертатись за телефоном: 0987332972 Людмила.
Людмила>>>

19/12/17
Продам 1кім квартиру в новобудові в Ківерцях. Площею 41м2 на 2 поверсі. Гарне планування. Автономне опалення, котел Bosch. Недорого! До квартири додається паркомісце! Дешевше ніж в забудовника! Терміново! Від власника. Тел.0995561999
>>>

1/11/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 61, 098 597-18-33
Олександр>>>

27/10/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 Олександр
Олександр>>>

17/10/17
Продаються дві дачні ділянки, які знаходяться поряд, на масиві «Жабка» площею по 0,6 га (можна під забудову) звертатись за телефонами: 050 831 99 16, 096 465 87 76 (є всі документи).>>>

14/10/17
Продається молода корова.
Тел. 066 78 21 581, 050 82 50 183>>>

2/10/17
Ну так вас призначили на цю посаду щоб щось змінити - так міняйте!!! Критикувати кожен може!!! А ви зробіть щоб та діяльність приносила користь!!! Чи вмієте тільки язиком молоти?! Щось за весь час вашої "діяльності" в районній раді не читав про жодну дієву пропозицію, окрім як щось закрити чи розвалити
Олександр>>>

27/09/17
Здам в оренду магазин, який розташований на площі автостанції, площею 24 квадратних метри.
тел. 066-293-87-86 Оксана
Оксана>>>

25/09/17
Потрібен працівник. Виготовлення меблів.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 9155283.
Богдан>>>

19/09/17
Ти Дужич молодець але іноді перегибаєш, на тій ВасІльєва вже років десять ніби танки їздили і зимою особливо плачевний стан був , певно жителі не винні, що спочатку ложать асфальт а тоді ведуть газ та каналізацію. Це ж закономірність в Україні. Там навіть не разу поточка неробилася. Повір що люди це оцінять і берегтимуть бо довго чекали.
житель вулиці Васільєва

Володимир Дужич:
певно, реальність така, що наші люди трохи оцінять, коли здаватимуть на ремонт хоча б по 3-5 тис грн, і трохи берегтимуть, коли сума з власної кишені зросте до 7-10 тис і більше. Все інше лише красиві слова й райдужні сподівання.

>>>

18/09/17
перш,ніж заздрити "васильєвцям" треба було й поспівчувати, коли в 90-х роках вони створювали вуличні кооперативи, щоб провести газ і як бережливо відносились до своєї вулиці, аби найменше пошкодити асфальтове покриття.Вулицю асфальтували в кінці 80-х років, не зразу було зроблено зливову каналізацію, що своє й зробило з дорогою.А якщо так хоче дбати про вулиці міста, то подбайте, щоби великовагові "фури" не їздили міськими дорогами де покриття не розраховане на великі вісьові навантаження.
Мешканка м.Ківерці Білоус>>>

13/09/17
Здам в оренду бетонозмішувач тел.099 3163559
Сергій>>>

17/08/17
Фірма "Тартак" набирає на постійне місце роботи верстатників деревообробних верстатів. Графік роботи - понеділок-п`ятниця, з 8-00 до 17-00, в тому числі обідня перерва.
Гарантуємо високу заробітну плату та офіційне працевлаштування.
Телефон для співбесіди - 050-373-67-17>>>

15/08/17
Пропали дві собаки породи лайка, чорно-білого кольору.
Прохання надати будь-яку інформацію, може хто бачив.
тел.+380507452108
Тетяна>>>

31/07/17
Підприємство запрошує на роботу
тракториста з категоріями А В С Д Е
Робота постійна, офіційне працевлаштування
За детальною інформацією звертатися за тел. 03327 27425

На роботу потрібні фахівці в сфері телекомунікацій:
- Кабельник – спаювальник
- Електромонтер лінійних споруд електрозв’язку
м. Ківерці, смт Цумань
Тел.: 03365 21207, 03327 27425
СЛД №2 м.Ківерці
Волинська філія
ПАТ "Укртелеком"
>>>


Останні оголошення:
7/06/18
Потрібна медсестра в стоматкабінет м.Луцьк. Робота по пів дня сб-нд вихідний.Оплата по співбеседі. 0952048434 Іванна Мирославівна.
Іванна Мирославівна>>>

4/05/18
Вироби із натурального каменю за цінами виробника: пам’ятники, вази, підвіконня, сходи внутрішні та зовнішні, стільниці тощо, індивідуальні замовлення за бажанням замовника, можлива доставка, установка - Віктор 0674777235
Віктор>>>

3/04/18
Потрібен продавець на лінію роздачі в Ресторацію швидкого харчування "Оленка" м. Ківерці. За довідками звертатися за тел. 0950128749 - Людмила Ярославівна.>>>

 
 
 
 



 

Погода в Україні

Від свята до свята!



Місячний календар

Bila Vorona. Клуб сімейного туризму



На головну


Люди 12.02.12 р.
ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

Цими днями поважний ювілей зустрічає людина, котра із прожитих вісімдесяти років, майже шістдесят присвятила справі творення літопису новітньої історії Волині. Двадцять три роки наш ювіляр очолював редакцію Ківерцівської районної газети, а всього пропрацював тут понад тридцять літ. Це, без надмірного пафосу, - вирок долі. Це - приреченість творити заради Людей, Правди й Добра. Це - можливість прожити не одне життя, подароване Господом, а уміння тисячі разів народжуватися, працювати й співпереживати разом із своїми героями, поділяти злети і падіння, успіхи і невдачі, зачасту, жертвуючи особистим... Ім’я цієї людини - Микола Іванович МИЦЕНКО.

Народився Микола Іванович 12 лютого 1932 року на Харківщині, у козацькому селі Миколаївка Зачепилівського району, на вулиці Курячій. У рідній Миколаївці були свої «мікрорайони», як тепер називають, або ж колишні слободи чи хутори – Кочерги, Маслянка, Просянка, Головківка, Завгороди... Навдивовижу милозвучні й рідні кожному українцю назви. Вони й назавше запали у душу волинянину із слобідської Зачепилівки, котрий після школи та чотирьох років служби в Радянській Армії так само назавше, хоч і зовсім ненароком, «зачепився» за край лісів і озер. «... Дощового передостаннього жовтневого дня 1955 року я дістався до древнього волинського селища Олика, яке тоді ще було невеличким райцентром», - такими рядками лягла на папері та мить, як ступив Микола Іванович на святу Волинську землю.

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

 До газетярства Микола Миценко долучився ще на Харківщині. Після Миколаївської семирічки та двох років навчання у Зачепилівській школі юнак пішов на «свої хліба», як мовиться в народі. Бо ж було совісно юнакові, продовжуючи навчання у школі, сидіти  на шиї у виснаженої непосильною селянською працею матері – солдатської вдови. Тож з грудня 1949-го по жовтень 1951 року працював складачем Зачепилівської районної друкарні. Мабуть, тоді Микола Іванович й не думав присвятити все своє життя творенню газети, але ж долю не обдуриш і не обійдеш того, що вона тобі намітила...

 Після чотирьох років ратної служби, восени 1955-го, звільнений у запас сержант Микола Миценко їде не додому, бо ж маму провідав у недавній відпустці, а на гостину до тітки Марії на Західну Україну.

 Молодшу мамину сестру Марію Іванівну Петренко ще в 1944 році було направлено за путівкою республіканського ЦК комсомолу на педагогічну роботу в Олику. На той час вона працювала редактором місцевої газети «Прапор Перемоги» і водночас очолювала друкарню. Після кількох днів гостювання тітка попросила Миколу, знаючи про його, хоч і незначний, досвід роботи в друкарні, підмінити одну із складальниць, котра захворіла. Уже працюючи в друкарні, Микола Миценко познайомився з відповідальним секретарем редакції газети Олександром Семеновичем Бордаковим. Саме цей чоловік, веселої оптимістичної вдачі, став своєрідним «хрещеним батьком» в газетярстві для молодого скромного хлопця. Сьогодні важко сказати, як склалася б подальша доля Миколи Івановича, якби тоді Олександр Бордаков не розгледів у юнакові хист до творчості – можливо, повернувся б додому, на Харківщину, а може, й тут залишився, займаючись іншою справою... Але сталося так, як сталося, – Олександр Семенович запропонував редактору долучити племінника до творчого процесу в редакції. Спочатку це була робота з робсількорами – той опрацьовував листи, які надходили в редакцію. Звичайно, Микола Миценко не одразу став знаним журналістом - газетярем його назвали трохи пізніше, бо процес становлення творчої особистості досить тривалий. Тож пройшло чимало часу, як Миценкові роботи стали публікувати в районці. За порадою того ж Олександра Бордакова, свої кращі нариси надсилає й до обласної газети «Радянська Волинь».

  В Олиці Микола Миценко здобув і загальну середню освіту, навчаючись у вечірній школі. Однак  надовго тут він не затримався, бо в січні 1957 року Олицький район було ліквідовано, а працівників газети обком партії направив у інші видання. «На мою долю випав, як на той час, найглухіший райцентр – селище Шацьк, - напише у своїх спогадах Микола Іванович. - Коли тітка Марія Іванівна дізналася про це моє направлення, вона навіть розгубилася, ніби відчуваючи свою якусь провину».

 У Шацьку довелося підійматися по кар’єрній сходинці з найнищого щабля, тобто починати все з початку: був інструктором по роботі із робсількорами, а згодом – відповідальним секретарем газети «Жовтнева перемога». «Я гаряче брався за будь-яке діло. Їздив у села на велосипеді, писав кореспонденції, звіти, замітки, макетував і вичитував часопис», - зауважує ветеран журналістики. Тут він зростав творчо, адже його замітки друкувалися вже не лише в обласній періодиці, а й в республіканських газетах, зокрема в «Молоді України». У Шацьку зустрів він і свою долю – медсестру місцевої райлікарні Надію. Проте ледве він встиг ознайомитися з районом, як О.С.Бордаков «переманив» у Цумань, де той редагував «Радянську трибуну».

   Саме Цумань став переломним періодом для Миколи Івановича - працюючи у місцевій газеті відповідальним секретарем, все глибше опановував премудрості цієї професії,  дослухаючись до мудрих порад свого досвідченішого й старшого товариша Олександра Бордакова. Щоб надолужити теоретичні знання, яких бракувало й чого не могла замінити практична діяльність, Миценко вступив на заочний факультет Львівського держуніверситету імені Івана Франка, який був справжньою школою журналістики. У 1960 році його прийняли у Спілку журналістів СРСР, тут також був створений первинний осередок цього творчого об’єднання. У Цуманській редакції згуртувався міцний і дружний творчий колектив, до якого влилися випускник місцевої школи Олексій Григор’єв, випускниця культучилища Лідія Вегера, Петро Юшковець.

  Від Цуманя сім’я Миценків почала вести лік й особистим здобуткам. І найвизначнішою подією для молодого подружжя стало народження первісточка – донечки Наталочки. Тут Миценки отримали вперше державну квартиру, в яку й запросили з Харківщини маму Миколи Івановича.

  Здавалося б, життя налагодилося – мав чудову родину поруч, у власній квартирі, займався улюбленою справою. Проте назавше осісти й тут не довелося, адже чутки про ліквідацію Цуманського району справдилися – у 1962-ому його було приєднано до Ківерцівського. Миколу Івановича й Олександра Бордакова направлено, знову ж таки обкомом партії, на роботу у редакцію газети «Ленінським шляхом»...

 «Моя гостина на Волині затягнулася на все життя. У цьому чарівному Лесиному краї журналістика стала моїм покликанням, а ківерцівська газета – моєю долею...» - через півстоліття резюмує такий поворот у своєму житті Микола Іванович Миценко у книзі «Газета – доля моя».

  У Ківерцях зустрів нових працівників редактор місцевої газети Леонід Петрович Гузь. Він познайомив з колективом та на «новенькому малинового кольору «Москвичі» зробив екскурс для гостей містечком. «Ківерці справили на нас приємне враження. Вони були компактними, чистими та зеленими», – такими побачив тоді Ківерці Микола Іванович. А Олександр Бордаков, який не вперше «скеровував» долю свого молодшого товариша, пророче мовив: «Ківерці – гарне містечко, у ньому можна буде оселитися й назавжди». Для М.І. Миценка так і сталося – місто стало «пристанищем на все життя», а Олександра Семеновича «крута партизанська вдача і доля» закинула спочатку редактором Маневицької районки, а потім – заступником редактора Дубровицької райгазети, що на Рівненщині.

  Переїзд на нове місце роботи тягнув за собою купу побутових незручностей та розлуку з рідними. Працюючи в Ківерцях, відповідальний секретар Микола Миценко з півроку «спав на редакційному дивані, поклавши під голову газетну підшивку. Харчувався похапцем – де попало і як попало. А напередодні Нового – 1963 – року отримав державну квартиру і перевіз у Ківерці свою сім’ю», яка поповнилася ще й синочком Юрком.

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ У редакції Ківерцівської районки на той час працювали також молоді, талановиті й енергійні люди – Микола Богуш, Маргарита Малиновська (у двадцять чотири роки була прийнята до Спілки письменників України) та досвідчені, які навчали професійним тонкощам новеньких членів колективу, такі, як Ганна Степанівна Слюсар, яка найпершою з журналістів Волині отримала звання (за клопотанням Миколи Івановича) Заслуженого працівника культури, бо на той час не було таких журналістських звань, та інш. Тож Миколі Івановичу тут працювалося  легко, бо не бракувало матеріалів, а отже, лишалося більше вільного часу на вичитування публікацій та для творчої роботи, й для удосконалення художньо-поліграфічного оформлення газети. Хоча, по-правді кажучи, оте «легко працювалося» було дуже й дуже відносним, адже вівся постійний партійний контроль за діяльністю творчого колективу, наперед вимальовувалися певні рамки, не дозволялося жодного зайвого поруху в будь-який бік.

 Невдовзі між першим секретарем райкому партії і редактором газети виникли непорозуміння – Леонід Петрович Гузь був досвідченим керівником, талановитим журналістом, проте намагався противитися «ручному керуванню» згори райкомівського крісла й відмовлявся від сили-силеної громадських і партійних доручень, котрі перешкоджали виконанню безпосередніх посадових обов’язків. Саме це призвело до  того, що Леоніда Петровича було усунуто з посади редактора, хоча ним у Ківерцівській редакції було започатковано багато хорошого. Зокрема, було запроваджене помісячне та поквартальне планування, зорганізовувалися систематичні зустрічі з робсількорами, були створені й постійно проводилися засідання позаштатних відділів, запроваджувалися в практику районні творчі конкурси серед молоді, таким чином навчаючи та виховуючи молоде покоління, заохочуючи до творчості, тобто редактор Ківерцівської районки створив своєрідний інститут громадських кореспондентів... Очолити колектив запропонували, не без протекції все того ж О.С.Бордакова, Миколі Миценку.

 «Від несподіванки (адже зі мною навіть ніхто не побесідував) у мене, ніби щось обірвалося всередині. Я розхвилювався, почав відмовлятися, мотивуючи це тим, що навчаюсь в університеті і треба писати дипломну роботу... Але моїм доводам ніхто не надав ніякого значення, навпаки, мені нагадали, що я член партії, отож повинен оправдати її довір’я», - згадує той ключовий момент у своєму житті Миценко. І виклик долі він прийняв, зі всією молодечою потужністю запрігся майже на чверть століття у редакторського воза – 10 березня 1964 року вперше підписав номер ківерцівської газети до друку. І так тягнув він його щодуху 23 роки, впродовж яких шанували колектив, відзначали газету на всіх рівнях – з трійки кращих місцевих видань ківерцівська не випадала впродовж десятків років.   Практику своєрідного інституту громадських кореспондентів, запроваджену своїм попередником, продовжив і Микола Іванович, зініціювавши створення літературного об’єднання «Джерело», вихованкою якого згодом стала і нинішній редактор, а тодішня старшокласниця Людмила Оліщук.

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

   За часів керівництва редакцією Миколи Миценка було розпочато будівництво сучасного редакційного приміщення. За всі ці роки зроблено надзвичайно багато. Здобутки ківерцівської районки позитивно відзначалися навіть у всесоюзному часописі «Журналист», а також «Медицинской газете», майже у всіх республіканських друкованих засобах. Микола Іванович тішився успіхами колективу і брав найактивнішу участь у творчому змужнінні багатьох нині відомих журналістів, недарма ж ківерцівську редакцію називали «кузнею газетярських кадрів». З приємністю назвемо молодших колег Миколи Івановича, його так званих учнів, послідовників, тих, кому він мудрою порадою, слушною настановою допомагав відточувати творче перо, – Микола Богуш, Олексій Григор’єв, Галина Нецько, Петро Боярчук, Михайло Сорока, Василь Недільський, Володимир Королюк, Ігор Павлюк і багато інших. Нині вони – відомі в Україні люди. «Усі, з ким мені довелося працювати.., були справжніми патріотами своєї землі і невтомними чорноробами волинської журналістики, а тому я по-праву горджуся ними і пишаюся», - ці слова належать Миколі Івановичу. А про дивне сплетіння людських шляхів і доль дуже  влучно зауважив Петро Оксентійович Боярчук: «... ще раз переконався, що доля кожного з нас, хочемо того, чи ні, є часткою долі когось іншого, а той, хто колись запримітив, що «світ тісний», не помилився. Я вдячний долі редактора Миколи Миценка, яка в 60-их роках звела його з долею тоді мало кому відомого Петра Боярчука, а відтак запалила у ньому журналіста навіть супротив вітрів, що той вогник не раз намагалися загасити. Я вдячний долі своїй, яка вельми дивними (а нічого ж нема в цьому світі випадкового) манівцями привела мене до Миценкової долі і на рівні підсвідомості зблизила, а не відштовхнула, як то бувало у випадках із людьми іншими».

  Ось так, віддаючись з головою роботі, переймаючись кожною дрібницею, редактор одного разу зрозумів, що в такій постійній нервовій напрузі, переживаючи стреси, відчуваючи серцеві та головні болі, не можна жити, тим паче, що над головою, як Дамоклів меч, висів постійний компартійний контроль і тиск. З посади редактора Микола Іванович звільнився за власним бажанням. Однак з газети не пішов, а ще працював випусковим і відповідальним секретарем аж до пенсійного віку. Його плідну працю було неодноразово відзначено численними нагородами – Почесними грамотами, чотирма медалями. У 2003 році Миколі Івановичу присуджено й довічну державну стипендію.

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

  Уже пербуваючи на заслуженому відпочинку, Микола Миценко спочатку потягнувся до землі, згадуючи своє походження, й почав порядкувати на дачній ділянці. Однак «збивши оскому» фізичною працею, як говориться у народі, не зміг одмовитися від творчої. Він і досі, а це - понад п’ятдесят років, є активним членом – НСЖУ: дописує до обласних та загальноукраїнських газет, римує реалії нашого сьогодення у сатиричні вірші, знаходиться час й для ліричних мотивів. А ще – займається краєзнавчою роботою, пише поезію для дітей. І як наслідок – світ побачив його збірки гумору і сатири «І сміх, і горе» (2002) та «Маємо те, що маємо» (2011); ліричні твори зібрані в «Осінній сум» (2003) та «Поклик отчої землі» (2009), вірші для дітей «В гостях у бабусі» (2011). Одначе найбільшого умиротворення віднайшла його душа у краєзнавчій розвідці «Козацьке село Миколаївка», виданої 2004-го та перевиданої в 2011р. А своєрідним підсумком життєвого й творчого шляху впродовж вісімдесяти літ є книга спогадів «Газета – доля моя» (2012). Зауважу, що всі ці книги видані коштами державної стипендії Миколи Івановича, невеликими накладами. Вважаємо, що книга “Газета - доля моя“ є своєрідною історієграфією волинської журналістики, тому вона заслуговує бути видоною сприянням обласної організації НСЖУ та за підтримки видавничої ради РДА з книговидання. Адже вона варта того, щоб її прочитали якомога більше журналістів Волині. 

Ми пишаємося тим, що в рядах нашої редакційної первинної журналістської організації перебуває така творча особистість,  яка  вже понад 20 років – на, так званому, заслуженому відпочинку, однак і досі не знає втоми і спокою. Микола Іванович – є чи не щотижневий гість редакційного колективу, а це важить дуже багато для молодих колег, які потребують настанов і мудрих дружніх порад.

Від імені редакційного колективу газети «Вільним шляхом» -
 за матеріалами книги М.І. Миценка «Газета – доля моя»
 Марія ХІТЬКО.

Джерело: «Вільним шляхом» від 11.02.12 р.

 


Коментарі

Ще нема

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.


Підпис (обов'язково):
e-mail (бажано):
Контрольне антиспамове поле.
Введіть маленькими українськими літерами
назву поточного місяця (обов'язково)
:
Пароль (для зареєстрованих):

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET  
© Володимир Дужич (ідея, графічний дизайн), тел. +38 099 0000493, kivertsi_on-line@ukr.net
© zeppelin (веб-дизайн, програмування)