Допомогти сайту
Про нас Реклама Про місто Робота Оголошення Чутки Місцеві новини Найважливіше 21.11.2017, вівторок
Якщо твоє щастя залежить від когось, то у тебе - велика проблема




Допомогти сайту

АФІША


Очікується...


Весільні короваї

МІСЦЕВІ НОВИНИ

21.11.2017

ФАЙНИЙ ФОРМАТ! Стартували учнівські змагання "Тивер&Gun" з стрільб та дартсу серед учнів міста (+ ФОТО)

21.11.2017

Цікавенька новація від т.зв. "міськради". Хм, схоже на оригінальненький "політичний хабарчик", а ви як вважаєте?

20.11.2017

Ківерчанин поділився своєю щойно виданою книгою поезій «Моя несподівана радість».

20.11.2017

1 млн грн планують виділити на ремонти ливневої мережі міста у наступному році

20.11.2017

Приклад справжнього самоврядування: у селі на Волині люди «скинулись» по 500 грн та відновили ставок. ФОТО

20.11.2017

Український електроавтобус проїхав на одному заряді 320 км - зі Львова до Кам"янця-Подількського

19.11.2017

Як мешканці великого будинку у селі на Чернігівщині щомісяця витрачають на комуналку 10 грн/м²

19.11.2017

57 ідей для прикрашення вікон до зимових свят

18.11.2017

22 листопада - сесія т.зв. "райради" (+ питання порядку денного)

18.11.2017

24 листопада - сесія т.зв. "міськради" (+ перелік питань)

18.11.2017

Які дороги планують ремонтувати у Ківерцях у 2018 році (+ перелік та орієнтовні суми)

17.11.2017

19 листопада у Ківерцях відбудеться Чемпіонат-тріатлон з стрільб серед старшокласників міських шкіл

17.11.2017

Tesla представила нову електровантажівку здатну здолати до 800 км на одній зарядці та спортивне авто з запасом ходу до 1000 км!!!

16.11.2017

Вирок "правлінню" Порошенка, Яценюка і Ко: Вчитель року 2016 виїхала з України в Лондон працювати доглядальницею

16.11.2017

Чергове «покращення» від Гузя та інших волинських нардепів: ВВЕЛИ АБОНПЛАТУ ЗА ВОДУ ТА ТЕПЛО!

16.11.2017

Ділки з "Укропу" "положили око" на музей-скансен?!

15.11.2017

15 тисяч учених підписали відкритий лист людству з закликом схаменутись й почати змінюватись

15.11.2017

У Ківерцях "гудітиме": у Луцьк передислокують військову частину з Миколаєва

15.11.2017

ФК "Олика" - переможець районного чемпіонату з футболу 2017 року

15.11.2017

ДЕ У КІВЕРЦЯХ ЗАПЛАНУВАЛИ БАСЕЙН ТА НОВІ ДИТСАДОК І ШКОЛУ? ВАЖЛИВО! ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ПРЕДСТАВИЛИ ПЛАН ЗОНУВАННЯ КІВЕРЕЦЬ (пропозиції приймаються до 13 грудня)!

15.11.2017

УВАГА!!! Вулицю Кузнєцова перекрили більш ніж на тиждень (з 14 по 21 листопада )

14.11.2017

Підсвідома ненависть до українців, що базується на страху викриття скоєного колись злочину. Маленька історія з луганського села.

11.11.2017

Переходить всі межі: українцям вигадають новий тариф?!

11.11.2017

Невже депутати хочуть запровадити в Україні кріпацтво?

11.11.2017

...на вулиці Луцькій з"явилося джерело. Це водогінна труба до якої нікому немає діла. Мешканці вулиці самі збирають дозвільні документи для ремонту

11.11.2017

Цуманська толока: Щоб не закрили містечкову лікарню, НА ДАХУ СИДІЛИ І ГОЛОВА, І ПРЕСВІТЕРИ, Й НАСТОЯТЕЛІ

11.11.2017

Це вам не екопроблеми від сміттєзвалищ((( В Україні почали будувати сховище для захоронення та зберігання ядерного палива

10.11.2017

У міськраді почали трохи "ворушитись" у плані благоустрою Ківерець? Чи це традиційно, "для галочки"...

10.11.2017

Відбулась "першість" району з футболу серед дівчат. "Дівчачий" Кубок виграли ківерцівські футболістки (+ фото)

10.11.2017

12 листопада - творчий ювілейний вечір ансамблю "Свічадо" (РБК, поч. о 15.00 год, вхід вільний)

10.11.2017

Гарний проект, вартий наслідування: «Вільна Хата» - місце зустрічі цікавих людей

10.11.2017

На добудову полігону під Ківерцями треба ще майже мільйон

09.11.2017

В Україні буде нараховуватися пеня за кожен день прострочених платежів за комунальні послуги

09.11.2017

ШОК!? Антинародна "верховна рада" розгляне закон про РЕАЛЬНЕ закріпачення українців?!

09.11.2017

Певно, будуть перевибори: через політику депутати сільради вдаються до відвертого шантажу голови за ветування рішення про об"єднання з Луцьком?!

09.11.2017

Коли...?(((

09.11.2017

Справа у в тому, що я переконана в тому, що Україна окупована. Зовні - росією. Всередині - мафією

09.11.2017

"Пєтя став Вітьою". Останній фіговий листок "демократії" зірвано. Замість ліквідувати ОДА та РДА пропрезидентська більшість проголосувала за...

09.11.2017

Ківерцівські боксери здобули золоті медалі у міжнародному турнірі в Польщі. Вітаємо (+ фото)

09.11.2017

Працівники "Цуманської пущі" висадили 300 дубочків (+ фото)

08.11.2017

Електромобільчик в Україні за 62-150 тис грн?!

08.11.2017

Офіційно! 60% землі народу України віддадуть Ротшильдам з 1 січня 2018 року?!

07.11.2017

БЕРІТЬ ПРИКЛАД: Українець Платить За Комунальні 100 Грн У Місяць (+ машина дров на рік), Бо Збудував Собі Незвичайний Енергоефективний Будинок (ФОТО)

07.11.2017

Міськрада шукає юриста. Зголошуйтесь... (+ умови)

06.11.2017

Електромобілі - 2 з 3-ох: дальність 320-600 км, зарядка за 5-15 хв... лишилось ціну знизити і елекроавтомобільна революція здійсниться

06.11.2017

Наслідки тоталітарно-радянсько-ординської системи: з 22 млн грн освоєно лише 16%?!

06.11.2017

Вихованці ЦДЮТ виступили з концертом перед воїнами, котрі оздоровлюються в обласному госпіталі (+ фото)

05.11.2017

Популярність здобуватимуть електроВЕЛОМОБІЛІ (+ фото)

05.11.2017

82-річний пасічник продає мед з найкрутішого електромобіля світу)))

04.11.2017

Керівника Цуманського лісгоспу, якого застукали за полюванням, звільнили, а директору ДП «МГ «Звірівське» оголошено догану

03.11.2017

Екосад без витрат: 25 років досвіду у 7-ми уроках

03.11.2017

Фільми про екологію. 23 стрічки, що змінять ваше відношення до світу

03.11.2017

Зловили трактор з краденими дубами (+ фото)

03.11.2017

Щоб взуття не ковзало в ожеледицю та... (+ 9 лайфхаків)

03.11.2017

Ківерчани діляться світлинами міських дорожніх "озер" після дощиків (+ фото)

02.11.2017

МОН: до 1 грудня всі школи мають оприлюднити дані про надходження і використання коштів

01.11.2017

Таким темпом скоро й виправдають?! Третяки замість буцегарні та конфіскації майна відбудуться грошовим штрафом?!

01.11.2017

1 листопада - Міжнародний День вегана: Чи є життя без м"яса, – волинська вегетаріанка Анна Глущук

Переглянути
більше новин >>>

 

НОВИНИ

20.11.2017

Про одне з "найбідніших" міст США - класно влаштувались, а схеми обману держави "один в один" як в Україні?!

17.11.2017

Приховані сторони популярних корпорацій

14.11.2017

Китайське місто Шеньчжень з населенням 12 млн чоловік замінить всі громадські автобуси на електробуси до кінця 2017

12.11.2017

Британський винахідник пролетів у реактивному костюмі зі швидкістю 51 км/год і встановив світовий рекорд

11.11.2017

Перший в світі серійний електрокар з сонячними панелями (250 км + 30 км, 16 тис євро)

09.11.2017

General Motors прогнозує повне зникнення авто через 20 років

09.11.2017

Оригінальні машини, які замінять людей в с/г

09.11.2017

У Тернополі відкрили автокінотеатр під відкритим небом

09.11.2017

Московія "продала" Китаю найцінніший ресурс майбутнього - прісноводні води Байкалу?!

08.11.2017

Компанія Waymo перша випустить безпілотне авто в США

04.11.2017

Електромобіль ціною у 7,5 тис дол

04.11.2017

Федеральний уряд США оприлюднив дані, які підтверджують шкоду від вакцинації

02.11.2017

Корисні шняжки, які економлять місце

01.11.2017

Конкуренти сонячних дахів Тесла - 80 дол 1 м кв проти 200 доларів

31.10.2017

"Як і його попередник" - у німецькій пресі вийшла розгромна стаття про Порошенка

30.10.2017

Це навмисне привчання українських дiтей до пошани смертi i її символу, – хреста, що приводить до зростання кiлькостi пасивних українцiв i до...?!!!

29.10.2017

Рух "Pitbull" оголосив полювання на нетверезих водіїв. Як вам такі методи?

28.10.2017

Горегенпрокурор?! Саакашвілі потролив Луценка, вказавши на його "зміну шапок" залежно від "точки сидіння"

28.10.2017

Звикайте))) У Німеччині людям заплатять за користування електрикою!

26.10.2017

DAIMLER ПРЕДСТАВИВ ВАЖКУ ЕЛЕКТРИЧНУ ВАНТАЖІВКУ ІЗ ЗАПАСОМ ХОДУ В 350 КМ

26.10.2017

DAIMLER ПРЕДСТАВИВ ВАЖКУ ЕЛЕКТРИЧНУ ВАНТАЖІВКУ ІЗ ЗАПАСОМ ХОДУ В 350 КМ

26.10.2017

Чому в Європі дороги хороші. Запорука успіху: 1) Заборона на субпідряди. Виграв конкурс - роби сам. 2) Гарантія на федеральні дороги - 10 років. 3)...

25.10.2017

Влада Сингапуру забороняє продаж приватних автомобілів

25.10.2017

Навчання виключно мовою нацменшин? Такого не допускає жодна країна Європи!

24.10.2017

У Європі справжній бум на електромобілі! Виробники не справляються з замовленнями

Переглянути
більше новин >>>

 


Останні коментарі:
1/11/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 61, 098 597-18-33
Олександр>>>

27/10/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 Олександр
Олександр>>>

17/10/17
Продаються дві дачні ділянки, які знаходяться поряд, на масиві «Жабка» площею по 0,6 га (можна під забудову) звертатись за телефонами: 050 831 99 16, 096 465 87 76 (є всі документи).>>>

14/10/17
Продається молода корова.
Тел. 066 78 21 581, 050 82 50 183>>>

2/10/17
Ну так вас призначили на цю посаду щоб щось змінити - так міняйте!!! Критикувати кожен може!!! А ви зробіть щоб та діяльність приносила користь!!! Чи вмієте тільки язиком молоти?! Щось за весь час вашої "діяльності" в районній раді не читав про жодну дієву пропозицію, окрім як щось закрити чи розвалити
Олександр>>>

27/09/17
Здам в оренду магазин, який розташований на площі автостанції, площею 24 квадратних метри.
тел. 066-293-87-86 Оксана
Оксана>>>

25/09/17
Потрібен працівник. Виготовлення меблів.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 9155283.
Богдан>>>

19/09/17
Ти Дужич молодець але іноді перегибаєш, на тій ВасІльєва вже років десять ніби танки їздили і зимою особливо плачевний стан був , певно жителі не винні, що спочатку ложать асфальт а тоді ведуть газ та каналізацію. Це ж закономірність в Україні. Там навіть не разу поточка неробилася. Повір що люди це оцінять і берегтимуть бо довго чекали.
житель вулиці Васільєва

Володимир Дужич:
певно, реальність така, що наші люди трохи оцінять, коли здаватимуть на ремонт хоча б по 3-5 тис грн, і трохи берегтимуть, коли сума з власної кишені зросте до 7-10 тис і більше. Все інше лише красиві слова й райдужні сподівання.

>>>

18/09/17
перш,ніж заздрити "васильєвцям" треба було й поспівчувати, коли в 90-х роках вони створювали вуличні кооперативи, щоб провести газ і як бережливо відносились до своєї вулиці, аби найменше пошкодити асфальтове покриття.Вулицю асфальтували в кінці 80-х років, не зразу було зроблено зливову каналізацію, що своє й зробило з дорогою.А якщо так хоче дбати про вулиці міста, то подбайте, щоби великовагові "фури" не їздили міськими дорогами де покриття не розраховане на великі вісьові навантаження.
Мешканка м.Ківерці Білоус>>>

13/09/17
Здам в оренду бетонозмішувач тел.099 3163559
Сергій>>>

17/08/17
Фірма "Тартак" набирає на постійне місце роботи верстатників деревообробних верстатів. Графік роботи - понеділок-п`ятниця, з 8-00 до 17-00, в тому числі обідня перерва.
Гарантуємо високу заробітну плату та офіційне працевлаштування.
Телефон для співбесіди - 050-373-67-17>>>

15/08/17
Пропали дві собаки породи лайка, чорно-білого кольору.
Прохання надати будь-яку інформацію, може хто бачив.
тел.+380507452108
Тетяна>>>

31/07/17
Підприємство запрошує на роботу
тракториста з категоріями А В С Д Е
Робота постійна, офіційне працевлаштування
За детальною інформацією звертатися за тел. 03327 27425

На роботу потрібні фахівці в сфері телекомунікацій:
- Кабельник – спаювальник
- Електромонтер лінійних споруд електрозв’язку
м. Ківерці, смт Цумань
Тел.: 03365 21207, 03327 27425
СЛД №2 м.Ківерці
Волинська філія
ПАТ "Укртелеком"
>>>

25/07/17
В районі шиномонтажа (поворот на Рожище) загублено гаманець з водійським посвідченням і тех.паспортом, прохання повернути за винагороду.
+38 095 0755952
Інна>>>

1/07/17
Продаються кози та козенята.
Прийнятні ціни.
Моб.: 097 257 0 137>>>

26/06/17
Запрошуємо на роботу працівників у магазин продовольчих товарів м. Ківерці.
Контактний тел.: 095 244 90 27
Ірина>>>

26/06/17
Надаємо послуги з експертної оцінки нерухомого майна для укладення договорів купівлі/продажу, здачі в оренду, успадкування і таке інше. (Сертифікат Фонду Держмайна України №477/17 від -259.05.2017).
Телефон - 095-618-50-77
Оксана>>>

26/06/17
Продається дача повністю готова до проживання та відпочинку – 2 поверховий цегляний будинок, є кухня, санвузол, душова кабіна, 2 спальні, повністю електрифікована, вмебльована, власна свердловина, супутникова антена, камін, мангал, ставочок, тепличка, ландшафтний дизайн, блоустроєна територія. Розташована поблизу с.Муравище, в 3,5 км від траси Луцьк – Маневичі (поворот біля зони відпочинку “Лісовичок”). Тел.099-037-14-84
Жана>>>

31/05/17
Проблема не в конкретному лікареві, а організації роботи та підготовці лікарів. На скільки я знаю, Ковалець Г. А. не є педіатром, вона терапевт. ЇЇ просто призначили "сімейним лікарем" і вона просто, мабуть, не має досвіду роботи з дітьми...
Сімейний лікар має лікувати і дорослих і дітей та мав би мати спеціальну підготовку...
А як з тим, що пацієнт мав би мати право вибирати сімейного лікар, а лікар отримувати зарплату від кількості пацієнтів?
У мене особисто була аналогічна ситуація, тільки навпаки. Прийшлось мені бути на прийомі у "сімейного" лікаря, який є хорошим, по відгуках, педіатром, а ось терапевт дуже слабенький...
Кім того, мені не зрозуміло, чому на кушетці перед кабінетом сімейного лікаря мають сидіти температурний хворий дорослий та кількамісячна дитина?
А ще, совісний дорослий по кілька годин не може попасти на прийом до лікаря, т. я. пропускає пацієнтів з дітками...
Невже цього, і багато іншого, не знають керівники медзакладів?
Володимир>>>

27/04/17
От вам і триста буржуйок для АТО і селфі на фоні волонтерів а насправді ті самі бариги-корупціонери через яких ця війна почалась і продовжується.Не відмолите хлопці перед Богом, ох не відмолите.
Коліївщина>>>


Останні оголошення:
1/11/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 61, 098 597-18-33
Олександр>>>

27/10/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 Олександр
Олександр>>>

17/10/17
Продаються дві дачні ділянки, які знаходяться поряд, на масиві «Жабка» площею по 0,6 га (можна під забудову) звертатись за телефонами: 050 831 99 16, 096 465 87 76 (є всі документи).>>>

 
 
 
 



 

Погода в Україні

Від свята до свята!



Місячний календар

Bila Vorona. Клуб сімейного туризму



На головну


Люди 12.02.12 р.
ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

Цими днями поважний ювілей зустрічає людина, котра із прожитих вісімдесяти років, майже шістдесят присвятила справі творення літопису новітньої історії Волині. Двадцять три роки наш ювіляр очолював редакцію Ківерцівської районної газети, а всього пропрацював тут понад тридцять літ. Це, без надмірного пафосу, - вирок долі. Це - приреченість творити заради Людей, Правди й Добра. Це - можливість прожити не одне життя, подароване Господом, а уміння тисячі разів народжуватися, працювати й співпереживати разом із своїми героями, поділяти злети і падіння, успіхи і невдачі, зачасту, жертвуючи особистим... Ім’я цієї людини - Микола Іванович МИЦЕНКО.

Народився Микола Іванович 12 лютого 1932 року на Харківщині, у козацькому селі Миколаївка Зачепилівського району, на вулиці Курячій. У рідній Миколаївці були свої «мікрорайони», як тепер називають, або ж колишні слободи чи хутори – Кочерги, Маслянка, Просянка, Головківка, Завгороди... Навдивовижу милозвучні й рідні кожному українцю назви. Вони й назавше запали у душу волинянину із слобідської Зачепилівки, котрий після школи та чотирьох років служби в Радянській Армії так само назавше, хоч і зовсім ненароком, «зачепився» за край лісів і озер. «... Дощового передостаннього жовтневого дня 1955 року я дістався до древнього волинського селища Олика, яке тоді ще було невеличким райцентром», - такими рядками лягла на папері та мить, як ступив Микола Іванович на святу Волинську землю.

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

 До газетярства Микола Миценко долучився ще на Харківщині. Після Миколаївської семирічки та двох років навчання у Зачепилівській школі юнак пішов на «свої хліба», як мовиться в народі. Бо ж було совісно юнакові, продовжуючи навчання у школі, сидіти  на шиї у виснаженої непосильною селянською працею матері – солдатської вдови. Тож з грудня 1949-го по жовтень 1951 року працював складачем Зачепилівської районної друкарні. Мабуть, тоді Микола Іванович й не думав присвятити все своє життя творенню газети, але ж долю не обдуриш і не обійдеш того, що вона тобі намітила...

 Після чотирьох років ратної служби, восени 1955-го, звільнений у запас сержант Микола Миценко їде не додому, бо ж маму провідав у недавній відпустці, а на гостину до тітки Марії на Західну Україну.

 Молодшу мамину сестру Марію Іванівну Петренко ще в 1944 році було направлено за путівкою республіканського ЦК комсомолу на педагогічну роботу в Олику. На той час вона працювала редактором місцевої газети «Прапор Перемоги» і водночас очолювала друкарню. Після кількох днів гостювання тітка попросила Миколу, знаючи про його, хоч і незначний, досвід роботи в друкарні, підмінити одну із складальниць, котра захворіла. Уже працюючи в друкарні, Микола Миценко познайомився з відповідальним секретарем редакції газети Олександром Семеновичем Бордаковим. Саме цей чоловік, веселої оптимістичної вдачі, став своєрідним «хрещеним батьком» в газетярстві для молодого скромного хлопця. Сьогодні важко сказати, як склалася б подальша доля Миколи Івановича, якби тоді Олександр Бордаков не розгледів у юнакові хист до творчості – можливо, повернувся б додому, на Харківщину, а може, й тут залишився, займаючись іншою справою... Але сталося так, як сталося, – Олександр Семенович запропонував редактору долучити племінника до творчого процесу в редакції. Спочатку це була робота з робсількорами – той опрацьовував листи, які надходили в редакцію. Звичайно, Микола Миценко не одразу став знаним журналістом - газетярем його назвали трохи пізніше, бо процес становлення творчої особистості досить тривалий. Тож пройшло чимало часу, як Миценкові роботи стали публікувати в районці. За порадою того ж Олександра Бордакова, свої кращі нариси надсилає й до обласної газети «Радянська Волинь».

  В Олиці Микола Миценко здобув і загальну середню освіту, навчаючись у вечірній школі. Однак  надовго тут він не затримався, бо в січні 1957 року Олицький район було ліквідовано, а працівників газети обком партії направив у інші видання. «На мою долю випав, як на той час, найглухіший райцентр – селище Шацьк, - напише у своїх спогадах Микола Іванович. - Коли тітка Марія Іванівна дізналася про це моє направлення, вона навіть розгубилася, ніби відчуваючи свою якусь провину».

 У Шацьку довелося підійматися по кар’єрній сходинці з найнищого щабля, тобто починати все з початку: був інструктором по роботі із робсількорами, а згодом – відповідальним секретарем газети «Жовтнева перемога». «Я гаряче брався за будь-яке діло. Їздив у села на велосипеді, писав кореспонденції, звіти, замітки, макетував і вичитував часопис», - зауважує ветеран журналістики. Тут він зростав творчо, адже його замітки друкувалися вже не лише в обласній періодиці, а й в республіканських газетах, зокрема в «Молоді України». У Шацьку зустрів він і свою долю – медсестру місцевої райлікарні Надію. Проте ледве він встиг ознайомитися з районом, як О.С.Бордаков «переманив» у Цумань, де той редагував «Радянську трибуну».

   Саме Цумань став переломним періодом для Миколи Івановича - працюючи у місцевій газеті відповідальним секретарем, все глибше опановував премудрості цієї професії,  дослухаючись до мудрих порад свого досвідченішого й старшого товариша Олександра Бордакова. Щоб надолужити теоретичні знання, яких бракувало й чого не могла замінити практична діяльність, Миценко вступив на заочний факультет Львівського держуніверситету імені Івана Франка, який був справжньою школою журналістики. У 1960 році його прийняли у Спілку журналістів СРСР, тут також був створений первинний осередок цього творчого об’єднання. У Цуманській редакції згуртувався міцний і дружний творчий колектив, до якого влилися випускник місцевої школи Олексій Григор’єв, випускниця культучилища Лідія Вегера, Петро Юшковець.

  Від Цуманя сім’я Миценків почала вести лік й особистим здобуткам. І найвизначнішою подією для молодого подружжя стало народження первісточка – донечки Наталочки. Тут Миценки отримали вперше державну квартиру, в яку й запросили з Харківщини маму Миколи Івановича.

  Здавалося б, життя налагодилося – мав чудову родину поруч, у власній квартирі, займався улюбленою справою. Проте назавше осісти й тут не довелося, адже чутки про ліквідацію Цуманського району справдилися – у 1962-ому його було приєднано до Ківерцівського. Миколу Івановича й Олександра Бордакова направлено, знову ж таки обкомом партії, на роботу у редакцію газети «Ленінським шляхом»...

 «Моя гостина на Волині затягнулася на все життя. У цьому чарівному Лесиному краї журналістика стала моїм покликанням, а ківерцівська газета – моєю долею...» - через півстоліття резюмує такий поворот у своєму житті Микола Іванович Миценко у книзі «Газета – доля моя».

  У Ківерцях зустрів нових працівників редактор місцевої газети Леонід Петрович Гузь. Він познайомив з колективом та на «новенькому малинового кольору «Москвичі» зробив екскурс для гостей містечком. «Ківерці справили на нас приємне враження. Вони були компактними, чистими та зеленими», – такими побачив тоді Ківерці Микола Іванович. А Олександр Бордаков, який не вперше «скеровував» долю свого молодшого товариша, пророче мовив: «Ківерці – гарне містечко, у ньому можна буде оселитися й назавжди». Для М.І. Миценка так і сталося – місто стало «пристанищем на все життя», а Олександра Семеновича «крута партизанська вдача і доля» закинула спочатку редактором Маневицької районки, а потім – заступником редактора Дубровицької райгазети, що на Рівненщині.

  Переїзд на нове місце роботи тягнув за собою купу побутових незручностей та розлуку з рідними. Працюючи в Ківерцях, відповідальний секретар Микола Миценко з півроку «спав на редакційному дивані, поклавши під голову газетну підшивку. Харчувався похапцем – де попало і як попало. А напередодні Нового – 1963 – року отримав державну квартиру і перевіз у Ківерці свою сім’ю», яка поповнилася ще й синочком Юрком.

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ У редакції Ківерцівської районки на той час працювали також молоді, талановиті й енергійні люди – Микола Богуш, Маргарита Малиновська (у двадцять чотири роки була прийнята до Спілки письменників України) та досвідчені, які навчали професійним тонкощам новеньких членів колективу, такі, як Ганна Степанівна Слюсар, яка найпершою з журналістів Волині отримала звання (за клопотанням Миколи Івановича) Заслуженого працівника культури, бо на той час не було таких журналістських звань, та інш. Тож Миколі Івановичу тут працювалося  легко, бо не бракувало матеріалів, а отже, лишалося більше вільного часу на вичитування публікацій та для творчої роботи, й для удосконалення художньо-поліграфічного оформлення газети. Хоча, по-правді кажучи, оте «легко працювалося» було дуже й дуже відносним, адже вівся постійний партійний контроль за діяльністю творчого колективу, наперед вимальовувалися певні рамки, не дозволялося жодного зайвого поруху в будь-який бік.

 Невдовзі між першим секретарем райкому партії і редактором газети виникли непорозуміння – Леонід Петрович Гузь був досвідченим керівником, талановитим журналістом, проте намагався противитися «ручному керуванню» згори райкомівського крісла й відмовлявся від сили-силеної громадських і партійних доручень, котрі перешкоджали виконанню безпосередніх посадових обов’язків. Саме це призвело до  того, що Леоніда Петровича було усунуто з посади редактора, хоча ним у Ківерцівській редакції було започатковано багато хорошого. Зокрема, було запроваджене помісячне та поквартальне планування, зорганізовувалися систематичні зустрічі з робсількорами, були створені й постійно проводилися засідання позаштатних відділів, запроваджувалися в практику районні творчі конкурси серед молоді, таким чином навчаючи та виховуючи молоде покоління, заохочуючи до творчості, тобто редактор Ківерцівської районки створив своєрідний інститут громадських кореспондентів... Очолити колектив запропонували, не без протекції все того ж О.С.Бордакова, Миколі Миценку.

 «Від несподіванки (адже зі мною навіть ніхто не побесідував) у мене, ніби щось обірвалося всередині. Я розхвилювався, почав відмовлятися, мотивуючи це тим, що навчаюсь в університеті і треба писати дипломну роботу... Але моїм доводам ніхто не надав ніякого значення, навпаки, мені нагадали, що я член партії, отож повинен оправдати її довір’я», - згадує той ключовий момент у своєму житті Миценко. І виклик долі він прийняв, зі всією молодечою потужністю запрігся майже на чверть століття у редакторського воза – 10 березня 1964 року вперше підписав номер ківерцівської газети до друку. І так тягнув він його щодуху 23 роки, впродовж яких шанували колектив, відзначали газету на всіх рівнях – з трійки кращих місцевих видань ківерцівська не випадала впродовж десятків років.   Практику своєрідного інституту громадських кореспондентів, запроваджену своїм попередником, продовжив і Микола Іванович, зініціювавши створення літературного об’єднання «Джерело», вихованкою якого згодом стала і нинішній редактор, а тодішня старшокласниця Людмила Оліщук.

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

   За часів керівництва редакцією Миколи Миценка було розпочато будівництво сучасного редакційного приміщення. За всі ці роки зроблено надзвичайно багато. Здобутки ківерцівської районки позитивно відзначалися навіть у всесоюзному часописі «Журналист», а також «Медицинской газете», майже у всіх республіканських друкованих засобах. Микола Іванович тішився успіхами колективу і брав найактивнішу участь у творчому змужнінні багатьох нині відомих журналістів, недарма ж ківерцівську редакцію називали «кузнею газетярських кадрів». З приємністю назвемо молодших колег Миколи Івановича, його так званих учнів, послідовників, тих, кому він мудрою порадою, слушною настановою допомагав відточувати творче перо, – Микола Богуш, Олексій Григор’єв, Галина Нецько, Петро Боярчук, Михайло Сорока, Василь Недільський, Володимир Королюк, Ігор Павлюк і багато інших. Нині вони – відомі в Україні люди. «Усі, з ким мені довелося працювати.., були справжніми патріотами своєї землі і невтомними чорноробами волинської журналістики, а тому я по-праву горджуся ними і пишаюся», - ці слова належать Миколі Івановичу. А про дивне сплетіння людських шляхів і доль дуже  влучно зауважив Петро Оксентійович Боярчук: «... ще раз переконався, що доля кожного з нас, хочемо того, чи ні, є часткою долі когось іншого, а той, хто колись запримітив, що «світ тісний», не помилився. Я вдячний долі редактора Миколи Миценка, яка в 60-их роках звела його з долею тоді мало кому відомого Петра Боярчука, а відтак запалила у ньому журналіста навіть супротив вітрів, що той вогник не раз намагалися загасити. Я вдячний долі своїй, яка вельми дивними (а нічого ж нема в цьому світі випадкового) манівцями привела мене до Миценкової долі і на рівні підсвідомості зблизила, а не відштовхнула, як то бувало у випадках із людьми іншими».

  Ось так, віддаючись з головою роботі, переймаючись кожною дрібницею, редактор одного разу зрозумів, що в такій постійній нервовій напрузі, переживаючи стреси, відчуваючи серцеві та головні болі, не можна жити, тим паче, що над головою, як Дамоклів меч, висів постійний компартійний контроль і тиск. З посади редактора Микола Іванович звільнився за власним бажанням. Однак з газети не пішов, а ще працював випусковим і відповідальним секретарем аж до пенсійного віку. Його плідну працю було неодноразово відзначено численними нагородами – Почесними грамотами, чотирма медалями. У 2003 році Миколі Івановичу присуджено й довічну державну стипендію.

ГАЗЕТА – ДОЛЯ МОЯ

  Уже пербуваючи на заслуженому відпочинку, Микола Миценко спочатку потягнувся до землі, згадуючи своє походження, й почав порядкувати на дачній ділянці. Однак «збивши оскому» фізичною працею, як говориться у народі, не зміг одмовитися від творчої. Він і досі, а це - понад п’ятдесят років, є активним членом – НСЖУ: дописує до обласних та загальноукраїнських газет, римує реалії нашого сьогодення у сатиричні вірші, знаходиться час й для ліричних мотивів. А ще – займається краєзнавчою роботою, пише поезію для дітей. І як наслідок – світ побачив його збірки гумору і сатири «І сміх, і горе» (2002) та «Маємо те, що маємо» (2011); ліричні твори зібрані в «Осінній сум» (2003) та «Поклик отчої землі» (2009), вірші для дітей «В гостях у бабусі» (2011). Одначе найбільшого умиротворення віднайшла його душа у краєзнавчій розвідці «Козацьке село Миколаївка», виданої 2004-го та перевиданої в 2011р. А своєрідним підсумком життєвого й творчого шляху впродовж вісімдесяти літ є книга спогадів «Газета – доля моя» (2012). Зауважу, що всі ці книги видані коштами державної стипендії Миколи Івановича, невеликими накладами. Вважаємо, що книга “Газета - доля моя“ є своєрідною історієграфією волинської журналістики, тому вона заслуговує бути видоною сприянням обласної організації НСЖУ та за підтримки видавничої ради РДА з книговидання. Адже вона варта того, щоб її прочитали якомога більше журналістів Волині. 

Ми пишаємося тим, що в рядах нашої редакційної первинної журналістської організації перебуває така творча особистість,  яка  вже понад 20 років – на, так званому, заслуженому відпочинку, однак і досі не знає втоми і спокою. Микола Іванович – є чи не щотижневий гість редакційного колективу, а це важить дуже багато для молодих колег, які потребують настанов і мудрих дружніх порад.

Від імені редакційного колективу газети «Вільним шляхом» -
 за матеріалами книги М.І. Миценка «Газета – доля моя»
 Марія ХІТЬКО.

Джерело: «Вільним шляхом» від 11.02.12 р.

 


Коментарі

Ще нема

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.


Підпис (обов'язково):
e-mail (бажано):
Контрольне антиспамове поле.
Введіть маленькими українськими літерами
назву поточного місяця (обов'язково)
:
Пароль (для зареєстрованих):

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET  
© Володимир Дужич (ідея, графічний дизайн), тел. +38 099 0000493, kivertsi_on-line@ukr.net
© zeppelin (веб-дизайн, програмування)