| 04-04-11 . |
: Today_and_all_counter |
Василь Байцим пригадує про «Ківерціспецлісмаш» - як файно усе було. А чим закінчилось ківерчани можуть розповісти самі, але легше від того не стане :(
− То Ви – капіталіст?!− Хм, напевно, у вашому розумінні… У мене невеличкі пакетики акцій, як і в більшості українців після нашої приватизації «по-українськи». І виходячи з тієї аналітики, якою я займався на фондовому ринку, купував акції тих чи інших підприємств, але небагато. По якихось відбулася капіталізація, якісь я продав. Ну от для мене був тяжкий рік 2010, тому що фактично мої загальні доходи від таких операцій були менші, ніж 100 тисяч гривень. Але, дійсно, в декількох великих підприємствах, маючи невеличкі пакети акцій, я працював по найму від імені власників контрольного пакету як атикризовий менеджер.
− І Ви відчули смак як картяр, що любить грати в покер.
− Навпаки. Я думав про те як акціонер, як посилити свій вплив. Подивився, як мені ті дрібненькі пакетики (пам’ятаю, там були «Суминафтопродукт», «Кіровограднафтопродукт», «Полтаваенерго») пообмінювати. Й у всіх була така проблема. На той час подібних інвестиційних компаній налічувалось в Україні приблизно 400. Оскільки я всіх гравців на ринку знав, то телефонував кожному, хто мав такі ж акції, як у мене, і запропонував обмінятися, щоб укрупнити свої пакети.
У результаті у мене опинився у руках блокуючий пакет (25 +1 акція) «Ківерціспецлісмаш» і вже з ним я поїхав на це підприємство. Спостерігав тиждень-два, що на ньому твориться. Побачив, що люди приходять на роботу приблизно об 11-й годині, кози пасуться на території. Три роки там була заборгованість із виплати зарплати. Оце, думаю, «попав». Але – нічого робити, раз уже це твоє, то мусив щось думати, пропонувати іншим власникам акцій своє бачення розвитку цього підприємства та що потрібно зробити, аби підприємство вивести з фінансової кризи.
− І вдалося тоді витягти його на пристойний рівень?
− Так, я тоді навіть отримав державні нагороди, в 2000 році волиняни визнали мене переможцем в номінації «Бізнесмен року», бо через 2 роки це підприємство стало одним із бюджетоутворюючих платників Ківерець і сумарних податків проплачувало більш ніж мільйон гривень у бюджети всіх рівнів. У 2000 році колектив, який я очолював, був лідером серед середніх підприємств регіону, отримав подяки й грамоти від влади, від Кабінету Міністрів. Борис Клімчук, до речі, був тоді головою адміністрації і також допомагав нам, Василь Дмитрук – головою облради, Анатолій Грицюк – головою Ківерцівської ради. Скільки грамот і подяк я від них маю!. Так, часи були набагато тяжчі, ніж зараз: грошей практично не було, бартер, відключення електроенергії тощо, але працювали всі дружно. Як тільки мене запросили на державну службу, відразу запропонував колективу «Ківерціспецлісмаш» викупити в мене пакет акцій.
− І не було шкода? Все-таки це ж «живі гроші».
− Розумієте, мене так виховали, що мені нічого не шкода, бо скільки нам у житті треба. Гроші – це всього-на-всього інструмент (як граблі, як скрипка, як калькулятор чи ноутбук), з допомогою якого можна робити життя кращим, але це можна робити і без грошей, просто усміхнувшись один одному. Я прийшов до рівня, коли підняв підприємство, все крутилося, 220 чоловік у колективі – ми працювали на багатьох ринках Росії, Білорусії, Європи і вже працювати з цим підприємством мені було далі не цікаво, почав о 10.00 приходити на роботу і так далі, почав деградувати, одним словом. Я запропонував коллективу –команді, яку я «сколотив» в основному зі студентів Луцького технічного університету та однодумців-лісмашівців – просто викупити у мене пакет акцій, причому не відразу, а потихенько, впродовж кількох років. Я знав можливості цього підприємства...
Вибране про Ківерці зі статті "Василь Байцим: Я на все дивлюся з точки зору не політика, а економіста – бо фах і освіта в мене такі"
...а подальшу сумну долю підприємства ми вже побачили :(
Джерело статті: Волинський інформаційний портал
http://vip.volyn.ua/article/vasil-baitsim-ya-na-vse-divlyusya-z-tochki-zoru-ne-pol-tika-ekonom-sta-bo-fakh-osv-ta-v-mene
- 2016 : , , , , , , , , , , ,
- 2015 : , , , , , , , , , , ,
- 2014 : , , , , , , , , , , ,
- 2013 : , , , , , , , , , , ,
- 2012 : , , , , , , , , , , ,
- 2011 : , , , , , , , , , , ,
- 2010 : , , , , , , , , , , ,
! , . .













