| Громада • Інше | 12.04.13 р. |
ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ
А в якій країні і в який час ми живемо?!
ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ
Повертаючись до надрукованого.
Прочитавши статтю в газеті «Вільним шляхом» від 23 березня 2013 року з даного питання за підписом секретаря міської парторганізації КПУ Олексія Ревка подивовані: а в якій країні і в який час ми живемо? Склалося враження, що в горезвісні тридцяті роки минулого століття, коли навішування на людей ярликів, як-от: «цинічно, нахабно, істерично, бездарні, безславні, герострати, і т. п., було нормою, як і нормою було те, що коли людина отримала таку характеристику, то її і слід зникав. Але ж вам, шановний Олексію Миколайовичу, людині з вищою освітою і чималим життєвим досвідом це не до лиця.
Ми не є членами партії «Батьківщина», «Свобода» і не є депутатами міської ради, тому можемо говорити лише як жителі міста. Нас дивує от що: не так давно ви, шановний товаришу Ревко, були запеклим бютівцем і не рядовим, а головою районної організації і дуже активним головою, адже створення великої і розгалуженої організації партії «Батьківщина» на теренах нашого району – це майже виключно ваша заслуга. А раз так, то ви сповідували ідеологію цієї партії, тому дивно чути від вас такі образливі вислови на адресу бувших ваших однопартійців. Чи може ви були «засланим козачком»?
А тепер дозвольте з вами посперечатися. Щодо знищення радянської дійсності, то знищили її не ми, прості люди, а такі як ви, комуністи, що були на той час при владі. А за безплатну освіту теж чи й варто говорити: ми безплатно вчились, а наші батьки безплатно працювали в колгоспах. А що, в інших країнах, де не було радянської влади, всі безграмотні? Ми можемо лишень мріяти про таку освіту, яку здобувала і здобуває молодь за кордоном. На жаль, жоден наш ВУЗ не увійшов у сотню кращих ВУЗів світу. А чи могла проста людина при радянській владі (навіть найталановитіша) навчатись чи хоча б стажуватись за кордоном?
Що ж до ідейних наставників, то кожна нація має своїх і, в першу чергу тих, хто боровся за незалежність. Чехи пишаються Гавелом, американці Вашингтоном, росіяни Пожарським, а в нас наче за багатовікову історію і не було достойників, що боролися за волю народу і незалежність України. А якщо й були, то ми й згадувати про них боїмося, бо зараз же підуть звинувачення у націоналізмі або ще й гірше. Але ж, як казав Сенека: «хто боїться, той стає рабом», очевидно рабська психологія глибоко засіла в наших душах, та воно й не дивно: багато століть неволі зробили свою справу.
До прикладу: недавно була в пресі стаття, як грамотно росіяни виховують свій народ і, в першу чергу, молодь, виховують на авторитеті своїх національних героїв, часто надаючи їм таких героїчних та моральних якостей, яких насправді вони не мали. І мають результат. То, чому б нам не навчитись у своїх сусідів.
Не коректною є і назва – «горе-депутати», бо тоді по логіці виходить, що люди, котрі їх обрали – є горе-виборці.
А тепер щодо перейменування міст, вулиць взагалі. Це питання не тепер виникло. Воно виникло в радянські часи. Пам’ятаєте, як «вожді» ще при житті на свою честь своїми іменами називали не тільки вулиці, а й навіть великі міста: Свердловськ, Молотов, Калінінград, Куйбешев і інші. Потім людям довелось відновлювати історичну справедливість і повертати містам їх попередні назви – що росіяни й зробили ще за радянських часів. Те ж саме було і в нашому місті, наприклад, вулиця ім. Патріса Лумумби. Скажіть, будь-ласка, яке відношення має П.Лумумба до нашого міста чи до України взагалі. Більшість людей навіть не знає хто це такий (хай в Африці він і шанована людина). Одна жителька вулиці сказала, що вона думає, що це якийсь Петро з прізвищем Саламумба.
Вулиця Свердлова названа іменем людини на руках якої кров не тільки царя, а й його родини (до речі, канонованих російською православною церквою) і інших. Ви ж не обурювались, коли творилось це безглуздя. Вважаємо, що вулицю П. Лумумби цілком справедливо перейменовано на вулицю імені нашої землячки-польки - Запольської.
Або чи не справедливо перейменована вулиця імені Дзержинського на вулицю імені вельми шанованої в Ківерцях людини – росіянина, комуніста, інтернаціоналіста Ковальова. То ж чи можна вважати перейменування вулиці ім. Дзержинського на вул. ім. Ковальова «політичним вандалізмом чи зловісною, наругою над історією нашого міста чи народу»?. По вашому виходить так! Також люди, приналежні до різних політичних партій та безпартійні, одноголосно підтримали встановлення меморіальної дошки на фасаді районної лікарні заслуженому лікарю Україні, чудовій людині і фахівцю – хірургу єврею Римоліну, було б добре, щоб і одна із вулиць носила його ім’я (спеціально наголошуємо національності, щоб не звинувачували нас у махровому націоналізмі).
А скажіть, будь-ласка, чи багато людей у нашому місті знає хто такий Воровський і які його заслуги перед Україною чи нашим містом? То, можливо, і потрібно відновлювати історичну справедливість. Недавно по телебаченню демонстрували гарний багатосерійний художній фільм про Чапаєва. Фільм так поставлений, що образ героя однозначно викликає симпатію (хоч він і каже, що війна яку він веде – це бруд і кров) але ж і ви пам’ятаєте слова поета класика: «Гулял по Уралу Чапаєв – герой, он соколом рвался с врагами на бой». Так по Уралу ж він гуляв, а не по Україні чи Волині.
Або вулиця ім. Котовського. Адже цей кримінальний злочинець (що доведено офіційно), ставши потім червоним командиром багато лиха зробив нашому народу. Згадайте слова поета: «шаблею та шаблею Котовський, та шаблею» летіли голови наших українців на право і на ліво від гострої шаблі Котовського, якою він володів досконало. А ми в Ківерцях його увіковічнили, назвавши вулицю його іменем.
Щоправда, деякі з цих вулиць не так давно формально перейменовані, хоча і не без супротиву.
То хіба ж у нас немає людей, громадян України, історичних постатей, які заслуговують на те, щоб їх пам’ятали вічно?
І чому ви вважаєте, що ви, комуністи, істина в остатній інстанції. Згадаймо принагідно слова Б. Клінтона «ніхто не може бути правим завжди»
Отож, думаймо, а істерія тут ні до чого.
Жителі міста:
Ніна Михайлівна ГУЦУЛЯК, депутат районної ради.
Марищук Р.С., лікар
Островська Л.В., лікар.
Джерело: «Вільним шляхом» від 6.04.13 р.
Фото Юрія ЦЮПИ.
Коментарі
Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.
14/04/13
Справедливо,аргументовано,розумно.Молодці!!!
С.Л.Гейло
15/04/13
Дякую за статтю.Відкрито, мудро і переконливо.
Ольга Вальчук
КОМЕНТУВАТИ
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.