НАЙВАЖЛИВІШЕ

АФІША

МІСЦЕВІ НОВИНИ

НОВИНИ

ЧУТКИ

Через власні помилки та недопрацювання т.зв. мер намагається "викручувати руки" директорам шкіл?!

У одній з груп ДНЗ №2 неадекватно ставляться до дітей? (+ коментар) Але чи все так однозначно?

Cуддя Ківерцівського райсуду знову отримав квартиру?! (ОНОВЛЕНО)

Переглянути
більше чуток >>>

До 70-річчя створення
Української Повстанської Армії

"І ось ідемо в бою життєвому,
 тверді, міцні, незламні мов ґраніт -
бо плач не дав свободи ще нікому,
 а хто борець - той здобуває світ..."

14 жовтня 2012 року у день Покрови Пресвятої Богородиці українці святкуватимуть 70-річчя створення Української Повстанської Армії.

Приємною та знаковою подією цієї річниці створення УПА є те, що 12 вересня 2012 року Ківерцівська міська рада за поданням Всеукраїнського об’єднання "Свобода" і за підтримки Братства ОУН-УПА у Волинській області імені Клима Савура та Ківерцівської районної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів одностайно ухвалила рішення "Про присвоєння звання "Почесний громадянин міста Ківерці" воїну УПА Ярмольчуку Григорію Івановичу.

Героїчна боротьба ОУН - УПА за незалежну українську державу і до цього часу залишається для багатьох українців якщо не "темною", то принаймні "тьмяною" сторінкою нашої історії. Попри чисельні публікації, що з'явилися в останні роки, в масовій свідомості продовжує жити насаджений десятиліттями фальшу і брехні міф про ОУН.

Між тим, об’єктивного поцінування діяльності Української Повстанської Армії вимагають не тільки її члени і симпатики, визнання УПА, нарівні з червоними партизанами, воюючою стороною у ІІ світовій війні вимагає сама історія.

Антибандерівські, тобто по суті антиукраїнські стереотипи, насаджені у свідомість населення України компартійними ідеологами, продовжують діяти і мають неабиякий вплив і після проголошення незалежної Української держави, за яку віддали свої життя воїни УПА. Ці отруйні психологічні стереотипи розколюють суспільство на "західняків" та "східняків", і відкривають ворота для влади над ним. Шлях подолання цієї недуги – поширення правди про Українську Повстанську Армію, її героїчну боротьбу та демократичну ідеологію.

З більшої частини України, яку окупували німці, 20 серпня 1941 р. був створений Рейхскомісаріат України. Він охоплював Волинь, Полісся, Правобережжя, частину Полтавщини і Запорожжя. На чолі Рейхскомісаріату Гітлер поставив Еріха Коха, штаб-квартира якого була в Рівному. (Галичину ще 1 серпня приєднано до Генеральної губернії). Гітлерівці впровадили в Україні, особливо в Рейхс-комісаріаті, жорстокий окупаційний режим. З економічного боку Україну було перетворено в німецьку колонію, яка мала бути джерелом продовольства й робочої сили. Великих репресій зазнали культура й освіта. З лютого 1942 р. німецькі окупанти почали, примусово вивозити українців на роботу до Німеччини (протягом 1942—1944 рр. з України вивезено близько 2 млн осіб). Каральні загони СС руйнували непокірні села, нещадно мордували цивільне населення. Уже в 1941 р. українському селянству було встановлено примусову здачу хліба, що призвело в ряді районів до голоду. В умовах жорстокого окупаційного режиму, зневаги національних прагнень українського народу, повного його безправ'я, нещадної експлуатації і грабежу ОУН кинула клич до самооборонної боротьби як єдиного шляху збереження й захисту народу.

Уже в 1942 р. низи вимагали переходу до загального збройного опору. Осередками такого опору спочатку стали Волинь і Полісся. Тут від початку війни діяли партизанські відділи "Поліської Січі" під проводом Тараса Бульби-Боровця. Тут же, на Волині, були сформовані партизансько-військові частини обох ОУН. У результаті об'єднання окремих відділів Української національної Самооборони, січовиків військових формувань ОУН у жовтні 1942 р. була створена Українська повстанська армія (УПА). Вона стала грізною військовою силою, яка повела боротьбу як проти німецьких загарбників, так і проти більшовицьких партизанів. Улітку 1943 р. УПА здійснила низку успішних боїв з окупаційними військами, внаслідок яких величезні території України були фактично під її контролем. З кінця 1943 р. центр УПА перенісся в Галичину, де тривала боротьба проти німецького терору.

У зв'язку з територіальним поширенням дій УПА розділилася на кілька груп: УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь, УПА-Схід. Для загального керівництва було створене Головне командування УПА з Головним військовим штабом, який очолив безстрашний борець за волю України Роман Шухевич. Восени 1943 р. командування УПА прийняло рішення створити посаду Головного командира УПА, яким і став Р. Шухевич під псевдонімом Тарас Чупринка (спочатку в ранзі підполковника, а з 22 січня 1946 p. — у ранзі генерала-хорунжого). На початку 1944 р. УПА, за приблизними даними, нараховувала 100 тис. вояків.

Навесні 1944 р. відбулися перші великі збройні сутички УПА з військами НКВД, наприклад, неподалік с.Гурби тодішньго Мізоцького р-ну на Рівненщині. Па початку 1946 р. для ліквідації повстанського руху в західні області України було перекинуто регулярні частини радянської армії, прикордонні та внутрішні війська, посилені загонами МДБ з танками, артилерією та авіацією (за офіційними даними - 585 тис. чоловік). За шість місяців відбулося понад 1,5 тис. боїв, у яких втрати УПА склали 5000 вояків, а радянських військ - 15000.

Більшовицьким карателям не вдалося розгромити формування УПА. Вона продовжувала нерівну боротьбу, але після загибелі 5 березня 1950 р. Головнокомандувача ген.-хор. Р.Шухевича УПА як єдина військова формація припинила своє існування. Проте, окремі боївки, що продовжували зберігати боєздатність, і надалі вели обметені бойові дії і були ліквідовані лише наприкінці 1950-х років.

Колишні вояки УПА, перебуваючи у більшовицькому засланні в Сибіру, або проживаючи у зарубіжних країнах (Канаді, СІП А, Німеччині, Великобританії та ін.) ніколи не забували присяги, яку давали при вступі в українські збройні сили в 40-50-х роках. Вони робили все можливе, щоб прискорити здійснення заповітної мрії нашого українського народу - здобути Україні незалежність - і ця мрія збувається в наші дні.

Досі бажаючі не мали змоги дізнатися правду про упістів, про їх цілі і пожертву. Радянська історіографія зробила все можливе і неможливе, щоб національних оборонців представити як бандитів, німецьких прислужників.

Але знайте, що такої героїчної доби взагалі не знає історія людства. На героїзмі УПА і визвольно-революційного підпілля будуть виховуватися нові українські покоління. Боєць УПА і українский революціонер заступить місце мужнього спартанця в історії людства настав час і сфальсифікована історія поступається правдивій.

 Слава Україні!

Богдан СУРМИК,
помічник депутата міської ради.

Коментарі

Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.

КОМЕНТУВАТИ

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.