НАЙВАЖЛИВІШЕ

АФІША

МІСЦЕВІ НОВИНИ

НОВИНИ

ЧУТКИ

Через власні помилки та недопрацювання т.зв. мер намагається "викручувати руки" директорам шкіл?!

У одній з груп ДНЗ №2 неадекватно ставляться до дітей? (+ коментар) Але чи все так однозначно?

Cуддя Ківерцівського райсуду знову отримав квартиру?! (ОНОВЛЕНО)

Переглянути
більше чуток >>>

На головну

НАШІ В БУКОВЕЛІ

Адреналін підіймається з колін…
(С. Вакарчук)

Навряд чи любителі гірськолижного спорту так чекають і радіють приходу весни, як більшість з нас, адже за тиждень, з 25 березня, у Буковелі - найкращому гірськолижному курорті країни, “зимовій столиці” розпочинається “оксамитовий сезон”. Сезонні знижки практично на всі види послуг роблять відпочинок на модному курорті більш, ніж доступним, тож багато місцевих лижників живуть у приємному передчутті нових пригод, збирають компанію та готують спорядження.

За що так люблять зимові Карпати - відчула минулої зими вперше. Вирушаючи вночі з Луцька, ще не розуміла дивного емоційного піднесення моїх супутників, та вже за кілька годин милувалася казковими краєвидами засніжених гір з вікна автобуса - один з найкращих світанків!

Восьма ранку, а біля кас уже велика черга: усі поспішають придбати абонементи до 9 години - так дешевше. Під час “високого сезону” (період Новорічно-Різдвяних свят) ціни найвищі (250 грн - день катання; 30 грн - одноразовий спуск). Біля кас у яскраво червоних костюмах вишикувались інструктори. На їх послуги претендують не всі, адже за 2 години занять потрібно заплатити 400 грн. Здається, лижники - особлива каста; відчуваєш себе її частиною, коли одягаєш спорядження: спеціальні черевики, лижі, шолом підбирають індивідуально. Кажуть, залежність від адреналіну сильніша навіть за наркотичну. (Гірше, коли вона поєднується із алкогольною, але таких на спуски теоретично не пускають). Спостерігаючи за катанням професіоналів, вже отримуєш неймовірне естетичне задоволення, а те, що я - ще та боягузка - відчула насолоду швидкісних спусків, - величезна заслуга друзів.

Засніжені схили, сонячні морозні дні - нам тоді справді пощастило з погодніми умовами. Ті, кому довелося відпочивати у дощ, кажуть, таке катання перетворюється на каторгу.

Ночівля у Ворохті (18 км від Буковелю) - тут вже як кому пощастило з умовами: у нас було комфортно, дехто нарікав на проблеми з водою і опаленням, хтось конфліктував із господарями - то вже справа власної вихованості. Спокійні вечори у Ворохті натомлених днем катання лижників відрізняються від нічного Буковелю - ресторани, боулінги, басейни, концерти, дискотеки... - там життя вирує цілодобово.

Близько тисячі грн витрат за три дні, мінус три кг ваги (за словами подруги, потрібно було їхати на днів десять! =))), синці від падінь, море вражень, від яких перехоплює подих, кілька фото на пам'ять та народження нової залежності, кажуть, хорошої, яка вимагатиме продовження.

Було і те, чого згадувати не хочеться. Під час нашого перебування на курорті стався перший смертельний випадок цього сезону: 23-річна журналістка із Хмельницького загинула, зіткнувшись на швидкості з перешкодою. Вражали і черги біля травмпунктів, і те, що рятувальники не сиділи без роботи... Після такого думаєш лише про спокійний відпочинок та обережність, але, без сумніву, тільки враження з присмаком адреналіну додають життю яскравіших барв.

ВОНИ ТОЧНО ЗНАЮТЬ, ЗА ЩО ЛЮБИТИ ЗИМУ

Для ківерчанки Олі УРИНОЇ вилазка на лижі - то подія року.
- Їздили цьогоріч від туркомпанії, за проїзд - проживання заплатили 350 гривень. Ночували у Ворохті, а щоранку – на Буковель. Загалом витратили близько 2,5 тисяч грн на двох, це не дуже розкошуючи. Ціни, звичано, трохи ростуть, сервіс влаштовує сповна. Якщо не жити в самому Буковелі, то це не така і страшна сума за таке задоволення. Багато нарікають на Буку, мовляв, в Польщі краще. Але маю знайомих, яких не влаштовує те, що на польських курортах траси не мають сполучення між собою, а окремо одна від одної. На Буці практично з кожної гірки, якщо впевнено стоїш на лижах, можна переїхати на будь-яку іншу. В цьому великий плюс, оскільки нова траса - нові відчуття: ніколи не знаєш, що чекає тебе за рогом, і то - круто! А заразом здійснюєш міні-міні подорож Карпатами, насолоджуєшся краєвидами.

– Твій улюблений спуск?
– До цього року був, але відкрила для себе купу нових трас, то в мене всі червоні тепер улюблені. (Як відомо, у Буковелі траси відрізняються за рівнем складності: сині - для початківців, червоні - для досвідчених лижників, а чорні - для майстрів спорту та експертів.)

– Які спуски безпечніші - сині з непередбачуваними лижниками, чи ті складніші, де катаються профі?
– Новачка, якщо закинути на чорну трасу, то він би побажав, щоб його надцять раз переїхав якись навіжений! Сама не люблю сині, хоча ще далеко не профі; люди, які там їдуть на прямих лижах і не вміють гальмувати хоча б "плугом", мене лякають. На червоних - переважно адекватний народ, і чим далі траса від парковки автобуса, тим меше там ненормальних новачків.
Впевнено катаючись на лижах, Оля не потоваришувала зі сноубордом і називає його “клятою дошкою“. Надії не втрачає, каже, буде тренуватись поблизу Луцька.

Студентка ВНУ ім. Лесі Українки Наталія БЕДЕНЮК переконана, що відпочинок у Буковелі - це не обовя'зково величезні витрати, головне - раціонально використати кошти.За три дні проживання та сніданки в Яремче вони з друзями платили по 500 грн. Автобусом щодня доїжджали до Буковеля.
– Ми намагались до 9-ої ранку туди потрапити, щоб мати знижки на спорядження, а назад повертались о четвертій вечора. Просто суперові враження, не думала що мені так сподобається. Не обійшлось, звичайно, без синців, але воно того варте! Обов'язково поїду туди ще!
Надто дорогі послуги інструктора дівчина проігнорувала - кататись вчилась у друзів, спостерігала за іншими. В результаті змогла підкорити три “сині” траси.
– Відчуваєш себе всесильною, коли все вдається, хочеться ще, ще і ще! Дуже подобаються краєвиди 5-ї траси - спускаєшся і милуєшся цією дивовижною красою. Згадую і знову хочеться туди, навіть попри те, що не дуже пощастило з умовами проживання. Правда, в друзів кімната була кращою.

– Як розважалися?
– Були у нас в групі такі "унікали", які лише один день катались, весь інший час спали, відпочиваючи від нічних гулянь. Лінь їм було вранці вставати! Не розумію, для чого тоді їхати на гірськолижний курорт?! З таким успіхом і тими ж витратами можна розважатись в нічних клубах Луцька.

Вихованець Ківерцівської СЮТ, студент Львівської Політехніки Сергій БОЙМУК любить Буковель за високий рівень сервісу, розвинену структуру обслуговування, дотримання вимог безпеки гірськолижників і пунктів медичної допомоги.
- Такого, на жаль, немає на кожному гірськолижному курорті Українських Карпат (в Криму взимку - то взагалі біда), і саме це, на мою думку, приваблює туристів. А недоліки визначає кожен відпочивальник окремо, сприймаючи відпочинок по-своєму: комусь надто високі ціни, іншим бракує алкоголю й розваг, хтось незадоволений трасами, а є й такі, хто просто не вміє отримувати позитив від банальних речей.

- Як ставишся до тих, хто собі дозволяє кататися напідпитку?
- Алкоголь допустимий тільки в зовнішніх цілях або для зігріву і в малих кількостях! Не люблю таких! Є час, коли можна відпочивати, але не варто такі речі поєднувати! Гори не люблять легковажності і нахабства, як і боягузтва. І справа тут аж ніяк не в якісному спорядженні чи підготовці. Гори треба розуміти і любити.

Чи варто спокушатися на смішні ціни на катання під час “оксамитового сезону” – цікавлюсь у профі - Майстра спорту України зі спортивного туризму Юрія ТАНАНАЙСЬКОГО.
- Звичайно варто! Я з групою обов’язково кататимусь в Буковелі під час “оксамитового сезону”, може, і не раз. Серед можливих недоліків - лише те, що не всі траси будуть відкриті, бо при температурі +15°C на схилах розпочнетсья танення снігу. Втім, завдяки величезному шару штучного снігового покриву, на північних і східних трасах можна буде кататися аж до травня, одночасно милуючись першими весняними квітами обабіч них.

Наприкінці січня Юрій з дитячою групою повернулись з навчально-тренувальних зборів. Цікавлюсь, чи не страшно брати на себе таку відповідальність?
- Цього разу було найважче, осільки з десяти дітей 6-10-класників лише один вмів кататися на лижах, бо їздив з нами раніше. Та вже наступного дня більшість змогли підкорити 80 відсотків схилів - “відривались” на повну!

- А витрати? Ваш спосіб подорожі називають економ-варіантом...
- Це правда. По-перше, ми вже 4 роки поспіль живемо в одного господаря, а коли були з дітьми, він зробив знижку на проживання - платили за добу не по 80, а 60 грн. По-друге, лижі на прокат ми брали також у Ворохті по 35 грн/добу, а не по 75-210 грн/добу, як у Буковелі. Вечерю готували самостійно, а все інше - чай, кава, бутерброди з собою брали і обідали прямо під час підйомів у кріслах, щоб не витрачати час. Та й їхали ми з пересадками: потягом до Івано-Франківська, а далі дизелем - так значно дешевше.

- Що порадите новачкам?
- Головне - повірити в себе. Ваше катання залежить не від інструктора чи спорядження, а лише від власного бажання і наміру навчитися. Без сумніву, спочатку будуть труситися ноги, будуть неприємні відчуття від перших падінь, але якщо ви після першого разу повернулись без серйозних травм, приїдете на гірськолижний курорт ще не один раз. Навіть дівчата і жінки, які раніше вважали літнє море найкращим відпочинком, змінюють свої пріоритети.

- Секрет успішного катання - велике бажання і відсутність страху впасти, а далі - просто насолоджуєшся процесом! Набагато страшніше в небі: там сподіваєшся лише на вдачу та Бога! - ділиться Сергій НЕТЕПЧУК, порівнюючи досвід минулорічного стрибку з парашутом. - Почувався комфортно в хорошій компанії з досвідченими керівниками: перевірені місця проживання і господарі, перевізники з реальними цінами на послуги, прокат якісного спорядження. Пощастило з інструктором: за два дні Юрій Тананайський поставив на лижі 15 людей із нульовим досвідом, які наступного дня обкатали більшу половину трас! А ще він водив нас на вершину гори Хом’як (1500 м!). Снігу по пояс, в деяких місцях по три метри, ми проходили по верхівках смерек! Круто!

Підкоривши гірську вершину взимку, ківерчанин Андрій МАРТИНЮК, здійснив свою другу естремальну мрію-2012. Про ще дві поки не говорить, бо на те вони і мрії...

Акція «Оксамитовий сезон-2012» розпочнеться 25 березня і триватиме до 18 травня. Ціни на катання протягом цього періоду надзвичайно привабливі: 1 день – 80 грн, півдня – 60 грн, вечірнє катання - 30 грн. Ціни на проживання справді  демократичні: двомісний напівлюкс - 165 -195 грн (був 977 -1091).
Але, за словами організаторів, навіть не низькі ціни, а ґарантована наявність снігу є головним, запевняючи, що снігового покриву вистачить аж до середини травня.

Поїхали?

Інна БАТЕНЧУК.
Джерело: "Вільним шляхом" від 17.03.12 р.

Деталі: http://bukovel.com/discounts/998

Ще кілька фото з зимової поїздки освітян

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Коментарі

Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.

КОМЕНТУВАТИ

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.