| ̳ 11-04-14 . |
: Today_and_all_counter |
Як пробудити громаду? Щоб кожен дбав не лише про порядок в квартирі, садибі, а й на вулиці й у місті (думки як це зробити)
Допис зі сторінки "Фейсбук"Vasiliy Artemev:
"Це про те, щО має передувати юридичному оформленню територіальних громад, що є їх суттю.
ОДНА З ПРОБЛЕМ НАШОГО СУСПІЛЬСТВА В ТОМУ, ЩО НЕ ВИРІШУЮТЬСЯ СПІЛЬНІ ДЛЯ ВСІХ ПИТАННЯ, або вирішуються на користь малої кількості осіб, наприклад депутатів. З особистими питаннями проблем нема: в квартирах у нас порядок, все блистить. А от на сходових клітках вже напльовано і недопалки, в під"їздах справляють малу нужду, на вулицях ями, а в державі в цілому – апокаліпсис. Причини лежать в совковій психології, коли все, що за межами житла було чуже.
Нема сумніву, що для покращення життя необхідно якимось чином спонукати людей до вирішення спільних питань. Нижче мої думки як це зробити.
ЩО НЕОБХІДНО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЛЮДИ ПОЧАЛИ ВИРІШУВАТИ СПІЛЬНІ ДЛЯ ВСІХ ПИТАННЯ?
Їх необхідно спільно обговорити. Не просто сусід із сусідом, не просто із жінкою на кухні (бо тоді далі обговорення справа не йде), а щоб при обговоренні були присутні всі зацікавлені, щоб привселюдно приймались рішення. А яким чином можна організувати таке спільне обговорення? Тільки на зборах. Тоді населення, (кожен сам за себе), починає діяти як єдиний організм і стає громадою.
Тобто, основою громади, її суттю, є періодичні збори. Є періодичні збори – є громада. Нема зборів – нема громади, а є населення. Причому охопити всіх жителів реально тільки за територіальною ознакою. Тому назвемо ці збори "днем сусіда". Таким чином питання побудови територіальних громад є питанням організації періодичних зборів громадян.
Наприклад в США люди збираються раз на рік (там серія зборів) за територіальною ознакою і розподіляють бюджет. Ми теж до цього колись дійдемо.
В ІДЕАЛІ МАЛО БИ БУТИ ТАК.
Кожен під"їзд чи кожен будинок збирається приблизно раз на місяць для вирішення своїх нагальних спільних для своїх жильців проблем. Тобто з кожної квартири на "день сусіда" іде глава сімейства. Це мав би бути такий почесний обов"язок, щось на зразок відвідування церкви. Питання, які могли б вирішуватись на таких "днях сусіда":
- Зробити ремонт під"зді;
- Закопати яму біля дверей під"їзду, яка вже 15років заважає всім
- Спонукати власника не ставити своє авто на тротуарі (бо коли хтось один щось йому каже, то його посилають нафік, а відламувати дзеркало кримінл, і з ДАІ зв"язуватись не камільфо);
- утихомирити з алкашку;
- Відмовитись від оплати послуг, які не надало ЖКО (тим самим зменшивши плату, вже тільки це може спонукати жильців до таких зборів);
- Можливо організувати прибирання під"їзду та території своїми силами, бо є пенсіонери які б із задоволенням прибирали самі (тим самим зменшивши ту ж платню ЖКО)
- Відремонтувати дитячий майданчик;
- Озеленити прилеглу територію;
- Розподілити кошти за оренду підвалів, за рекламні площі;
- Відсвяткувати дні народження чи свята;
- І т.д.
Від кожного під"їзду обираєтиметься представник (можливо кожен раз інший), який йтиме на загальноміські збори і представляє там інтереси жильців. Таким чином людина, що дискредитувала себе недобросовісним представництвом буде мінятись не через 5 років як зараз депутати, а зразу. Крім того, в такої людини складеться відповідне реноме по місцю проживання, що буває дуже важливо.
Через деяких час, після вирішення внутріпід"їздні питань, люди звернуть увагу на загальноміські, а далі і на загальнодержавні проблеми. Далі дійде і до розподілу бюджету та до оформлення власності на майно тер громади.
До цього в принципі треба було б рухатись. (А уявімо собі на хвилину, що це втілилось в реальності. І от один раз ми, жителі, зібрались синхронно, в один і той же день. Це реальна величезна сила.)
ЯК ЦЬОГО ДОСЯГТИ?
А досягнути цього важко. З досвіду відомо, що люди в нас пасивні, це вам скаже будь який громадський активіст.
Тому доцільно в якості перехідного етапу почати із щомісячних загальноміських зборів (можна просто не припиняти процес періодичних загальноміських передвиборчих зборів). Адже це теж збори, вони теж роблять із населення громаду. Люди могли б реєструватись за паспортами. Головування мало б відбуватись по черзі, наприклад, поквартально (щоб уникнути залежності від особистостей, бо це згубить всю справу). Доцільність винесення тих чи інших питань на обговорення могла б вирішуватись загальним голосуванням простою більшістю. Приблизні питання – проаналізувати дії чи бездіяльність конкретного депутата, мера; дати рекомендацію щодо розподілу бюджету; зняти начальника відділку МВС, прокурора, суддю і т.д. На такі збори обов"язвоко запрошувати посадових осіб і депутатів.
Через деякий час постане питання легітимізації цих зборів. Адже чиновники та депутати стануть в позу: "Чому ми маємо виконувати ваші забаганки?". Тоді вже необхідно буде включати механізм юридичного оформлення територіальних громад. Починати (і вже не переставати) проводити збори жильців по місцю проживання (омріяні "дні сусіда"), робити статут, створювати юридичну особу тер.громаду і т.д.(те що робить Гурняк та Білоцерківська). Важливий момент: юридичне оформлення можна проводити ТІЛЬКИ ПІСЛЯ організації стабільних періодичних зборів. Тому що юр.оформлення буде ефективно тільки після фактичного створення громад (як реєстрація шлюбу ефективна після започаткування відносин, а не навпаки). До речі, перші рази зібрати людей можливість буде тоді (не раніше!), коли назріє конфлікт з чиновниками чи депутатами, що буде цікавий кожному жителеві, або коли постане реальна необхідність зборів (як наприклад лютневий страх тітушок).
ПЛАН СТВОРЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ таким набуває чітких рис:
1. Організація періодичних загальноміських зборів з головуванням по принципу асамблеї. Можна просто продовжити передвиборчі збори.
2. Легитимізація і одночасне розповсюдження зборів до рівня жильців під час чергового конфлікту з владцями."
Коментар Римма Белоцерковская: "От чогось всі бачуть тільки порядок прийняття рішеннь, а не бачуть головного ,що немає ВЛАСНОСТІ ( національного багатства) оіформлення якого і дає те право приймати СПІЛЬНІ рішення. Якби всі розуміли ,що то їх власність ,а ще і бачили ,що то їх власність , то було би і на вулиці ,як в квартирі. Відсутній головний мотиватор: право власності і як наслідок відсчуття господаря своєї країни.
Джерело: сторінка Vasiliy Artemev у соцмережі "Фейсбук".
- 2016 : , , , , , , , , , , ,
- 2015 : , , , , , , , , , , ,
- 2014 : , , , , , , , , , , ,
- 2013 : , , , , , , , , , , ,
- 2012 : , , , , , , , , , , ,
- 2011 : , , , , , , , , , , ,
! , . .
12/04/14
Пропозиція: ПРИБРАТИ ПАРК В ОЛИЦІ. В Ківерцях і Олиці вже називають парки іменем Героя небесної сотні Івана Тарасюка. Ківерцівський парк прибрали,а в Олиці-гори сміття! Футболісти проводять чемпіонати ім.І.Тарасюка,збирається багато молоді.Але поки парк схожий на смітник не варто спекулювати на загиблих Героях..Молодь-почуйте!! Ви-сила! Обіцяю,що допоможу в прибиранні.
Анна Лібра