| Інше | 1.03.12 р. |
Людина виняткового гарту - легендарний головний командир УПА Роман Шухевич
5 березня 1950 р., загинув легендарний головний командир УПА Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін - усі ці псевдо належать одній особі - генерал-хорунжому, головному командирові Української Повстанської Армії, голові Генерального секретаріату Української Головної Визвольної Ради та голові Проводу ОУН (від травня 1943 року) - Романові Шухевичу. З усіма цими почесними званнями Шухевич залишався до дня його загибелі, що сталася у сутичці із спецгрупою МГБ 5 березня 1950 року біля села Білогорща поблизу Львова.
Роман Шухевич народився 07 липня 1907 року в місті Краковець, де його батько був суддею. По інших даних Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові в будинку, що на вулиці Довбуша, 2 (колишня вулиця Войціха), і охрещений 26 липня 1907 року в Успенській церкві, що на вулиці Руській. У 1914 році родина шухевичів переїхала до до Камінки-Струмілової (тепер місто Кам'янка-Бузька), де Роман Шухевич навчався в початковій школі, котру закінчив у 1917 році. Юний Роман ще з шостого класу гімназії став підпільником Української військової організації (УВО). Варто зазначити, що Шухевич пройшов хорошу військову підготовку, був спортсменом, відзначався у лижному спорті, ставив рекорди у змаганнях з бігу, грав у футбол, керував свого часу у Львові низкою українських спортивних організацій. Словом, це була людина, підготовлена до бойових дій, а не просто особа, яка виголошувала патріотичні чи антикомуністичні гасла. 14 вересня 1926 року Романа Шухевича прийнято до Львівської Політехніки (Львівського Політехнічного Інституту), який з успіхом закінчив у 1931 році.
Паралельно із навчанням у Львівській політехніці в 1928-1929 роках закінчив старшинську школу польської армії, а згодом, спеціальні курси для військових старшин (офіцерів).
У 1929-му вступив до створеної у Відні Організації Українських Націоналістів як один з перших членів, а з 1930–1934 обіймав посаду бойового референта Крайової екзекутиви на західноукраїнських землях під псевдо "Дзвін". В 1930 році Роман Шухевич одружується з дочкою священика Наталією Березинською, а вже 1933 року у щасливого подружжя народжується син Юрко.
Не оминули Шухевича і випробовування на фізичну стійкість під час відбування покарання за ідею у ворожих тюрмах. За революційну діяльність по визволенню України Шухевич піддавався переслідуванням та репресіям з боку польської окупаційної влади. Шухевич був політичним в'язнем концтабору у Березі Картузькій, а пізніше у польській тюрмі. Згодом у 1938 році амністований "Дзвін" приймає активну участь в організації "Карпатської Січі" та в керівництві нею. В той час коли Сталін дружньо спілкується із Гітлером та проводить спільні військові паради, Роман Шухевич керує важкими боями із фашистськими військами, захищаючи Закарпатську Україну.
Після окупації Закарпаття та після падіння Польщі під німецькою навалою Роман Шухевич у 1940 році бере активну участь у створенні Революційного проводу ОУН, який очолив Степан Бандера. Початок Другої світової війни ознаменував новий етап у національно-визвольній боротьбі українського народу за свою незалежність. У 1940 році у Романа та Наталії народжується донька Марія, а вже в 1941 році Шухевич як політичний керівник Українського легіону "Нахтіґаль" ввійшов до Львова. В червні 1941 року Український Легіон є єдиною військовою потугою на Українських Землях, котра захищає щойно створений уряд Незалежної України у Львові, і вояки якої оволодівають важливими громадськими об'єктами у Львові та створюють умови для діяльності української влади по всій Україні.
Львівське управління НКВД закатувало 5450 львів'ян, в тому числі, Юрія Шухевича, рідного брата Романа Шухевича. Над тілом свого брата Роман Шухевич поклявся до смерті захищати людей від "московського диявола". І цю обіцянку він виконав.
Ставши у травні 1943 року головою Бюро Проводу ОУН, "Тарас Чупринка" залучив до своєї команди приблизно 20 тисяч членів ОУН і, посередньо, також частини УПА. Головну команду УПА він перебрав 27 січня 1944 року, рішенням Головного військового штабу. На той час число вояків і старшин УПА, включаючи туди також відділи Української Народної Самооборони (УНС) в Галичині, сягало 20 тисяч". ("Сучасність", січень, 1976). Таким чином, об'єднавши в особі Шухевича найвищі пости тодішнього українського визвольного руху (який налічував близько 50 тис. організованих членів ОУН та вояків УПА), після створення у липні 1944 року Української Головної Визвольної Ради цей рух визначив напрями боротьби в умовах нової більшовицької окупації. Сучасники Шухевича згадують, що "він був вільним від комплексів і легко встановлював зв'язки з людьми, був з природи людиною веселої вдачі, твердо обстоював свої погляди, але не відмовлявся їх ревізувати у зустрічі з переконливими аргументами" (Мирослав Прокоп) і "Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича - людини виняткового гарту" (Петро Дужий).
В липні 1944 року Великий Збір Української Головної Визвольної Ради обрав Романа Шухевича (під псевдо Лозовський) Головою Генерального Секретаріату УГВР,а у 1945 році, коли по виході з тюрми Степан Бандера повернувся на пост провідника ОУН, Роман Шухевич під псевдонімом Тур обійняв пост Голови Проводу ОУН на Українських Землях.
В період з 1943 по 1950 роки Роман Шухевич, як Головний Командир УПА (псевдо Тарас Чупринка), Голова Проводу ОУН на Українських Землях (Тур) і Голова Секретаріату УГВР (Лозовський), керує національно-визвольною боротьбою багатотисячної УПА, широкого підпілля ОУН та мільйонних мас українського народу проти німецько-гітлерівських та московсько-більшовицьких окупантів.
Не можна оминути той факт, що з роду Шухевичів вийшла велика кількість політичних, культурно-громадських та військових діячів, які своєю працею на користь української держави формували моральні та духовні цінності нації.
5 березня 1950 року Роман Шухевич героїчно загинув у бою з озвірілими московськими загарбниками в Білогорщі біля Львова.
Постать Головного Командира УПА Романа Шухевича є, без сумніву, однією із найвизначніших в українській історії минулого століття. Поруч із тим, пересічний українець ще дуже мало знає про цю людину. На жаль, сучасність не усвідомлює глибини його думок та могутності вчинків. Велика кількість таких людей, змогла б вчинити справжній "переворот" та здійснити правосуддя на користь звичайних людей, які сьогодні цього так потребують.
Незважаючи на всі витівки чинної "проросійської " влади, Роман Шухевич завжди буде для нас та наших нащадків справжнім Героєм України.
Богдан Сурмик,
помічник депутата міської ради.
Коментарі
Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.
Ще нема
КОМЕНТУВАТИ
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.