| Íîâèíè • 25-02-12 ð. |
Ïåðåãëÿäè: Today_and_all_counter |
Людина вин�ткового гарту - легендарний головний командир УП� Роман Шухевич
5 березнÑ� 1950 Ñ€., загинув легендарний головний командир УПÐ� ТараÑ� Чупринка, Тур, Роман ЛозовÑ�ький, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін - уÑ�Ñ– ці пÑ�евдо належать одній оÑ�обі - генерал-хорунжому, головному командирові УкраїнÑ�ької ПовÑ�танÑ�ької Ð�рмії, голові Генерального Ñ�екретаріату УкраїнÑ�ької Головної Визвольної Ради та голові Проводу ОУÐ� (від травнÑ� 1943 року) - Романові Шухевичу. З уÑ�іма цими почеÑ�ними званнÑ�ми Шухевич залишавÑ�Ñ� до днÑ� його загибелі, що Ñ�талаÑ�Ñ� у Ñ�утичці із Ñ�пецгрупою МГБ 5 березнÑ� 1950 року білÑ� Ñ�ела Білогорща поблизу Львова.Роман Шухевич народивÑ�Ñ� 07 липнÑ� 1907 року в міÑ�ті Краковець, де його батько був Ñ�уддею. По інших даних Роман Шухевич народивÑ�Ñ� 30 червнÑ� 1907 року у Львові в будинку, що на вулиці Довбуша, 2 (колишнÑ� вулицÑ� Войціха), Ñ– охрещений 26 липнÑ� 1907 року в УÑ�пенÑ�ькій церкві, що на вулиці РуÑ�ькій. У 1914 році родина шухевичів переїхала до до Камінки-Струмілової (тепер міÑ�то Кам´Ñ�нка-Бузька), де Роман Шухевич навчавÑ�Ñ� в початковій школі, котру закінчив у 1917 році. Юний Роман ще з шоÑ�того клаÑ�у гімназії Ñ�тав підпільником УкраїнÑ�ької війÑ�ькової організації (УВО). Варто зазначити, що Шухевич пройшов хорошу війÑ�ькову підготовку, був Ñ�портÑ�меном, відзначавÑ�Ñ� у лижному Ñ�порті, Ñ�тавив рекорди у змаганнÑ�Ñ… з бігу, грав у футбол, керував Ñ�вого чаÑ�у у Львові низкою українÑ�ьких Ñ�портивних організацій. Словом, це була людина, підготовлена до бойових дій, а не проÑ�то оÑ�оба, Ñ�ка виголошувала патріотичні чи антикомуніÑ�тичні гаÑ�ла. 14 вереÑ�нÑ� 1926 року Романа Шухевича прийнÑ�то до ЛьвівÑ�ької Політехніки (ЛьвівÑ�ького Політехнічного ІнÑ�титуту), Ñ�кий з уÑ�піхом закінчив у 1931 році.
Паралельно із навчанн�м у Львів�ькій політехніці в 1928-1929 роках закінчив �таршин�ьку школу поль�ької армії, а згодом, �пеціальні кур�и дл� вій�ькових �таршин (офіцерів).
У 1929-му в�тупив до �твореної у Відні Організації Україн�ьких �аціоналі�тів �к один з перших членів, а з 1930–1934 обіймав по�аду бойового референта Крайової екзекутиви на західноукраїн�ьких земл�х під п�евдо "Дзвін". В 1930 році Роман Шухевич одружуєть�� з дочкою �в�щеника �аталією Березин�ькою, а вже 1933 року у ща�ливого подружж� народжуєть�� �ин Юрко.
Ð�е оминули Шухевича Ñ– випробовуваннÑ� на фізичну Ñ�тійкіÑ�ть під чаÑ� відбуваннÑ� покараннÑ� за ідею у ворожих тюрмах. За революційну діÑ�льніÑ�ть по визволенню України Шухевич піддававÑ�Ñ� переÑ�лідуваннÑ�м та репреÑ�Ñ–Ñ�м з боку польÑ�ької окупаційної влади. Шухевич був політичним в´Ñ�знем концтабору у Березі Картузькій, а пізніше у польÑ�ькій тюрмі. Згодом у 1938 році амніÑ�тований "Дзвін" приймає активну учаÑ�ть в організації "КарпатÑ�ької Січі" та в керівництві нею. Ð’ той чаÑ� коли Сталін дружньо Ñ�пілкуєтьÑ�Ñ� із Гітлером та проводить Ñ�пільні війÑ�ькові паради, Роман Шухевич керує важкими боÑ�ми із фашиÑ�Ñ‚Ñ�ькими війÑ�ьками, захищаючи ЗакарпатÑ�ьку Україну.
ПіÑ�лÑ� окупації ЗакарпаттÑ� та піÑ�лÑ� падіннÑ� Польщі під німецькою навалою Роман Шухевич у 1940 році бере активну учаÑ�ть у Ñ�творенні Революційного проводу ОУÐ�, Ñ�кий очолив Степан Бандера. Початок Другої Ñ�вітової війни ознаменував новий етап у національно-визвольній боротьбі українÑ�ького народу за Ñ�вою незалежніÑ�ть. У 1940 році у Романа та Ð�аталії народжуєтьÑ�Ñ� донька МаріÑ�, а вже в 1941 році Шухевич Ñ�к політичний керівник УкраїнÑ�ького легіону "Ð�ахтіґаль" ввійшов до Львова. Ð’ червні 1941 року УкраїнÑ�ький Легіон Ñ” єдиною війÑ�ьковою потугою на УкраїнÑ�ьких ЗемлÑ�Ñ…, котра захищає щойно Ñ�творений урÑ�д Ð�езалежної України у Львові, Ñ– воÑ�ки Ñ�кої оволодівають важливими громадÑ�ькими об´Ñ”ктами у Львові та Ñ�творюють умови длÑ� діÑ�льноÑ�ті українÑ�ької влади по вÑ�ій Україні.
ЛьвівÑ�ьке управліннÑ� Ð�КВД закатувало 5450 львів´Ñ�н, в тому чиÑ�лі, ЮріÑ� Шухевича, рідного брата Романа Шухевича. Ð�ад тілом Ñ�вого брата Роман Шухевич поклÑ�вÑ�Ñ� до Ñ�мерті захищати людей від "моÑ�ковÑ�ького диÑ�вола". І цю обіцÑ�нку він виконав.
Ставши у травні 1943 року головою Бюро Проводу ОУÐ�, "ТараÑ� Чупринка" залучив до Ñ�воєї команди приблизно 20 тиÑ�Ñ�ч членів ОУÐ� Ñ–, поÑ�ередньо, також чаÑ�тини УПÐ�. Головну команду УПÐ� він перебрав 27 Ñ�ічнÑ� 1944 року, рішеннÑ�м Головного війÑ�ькового штабу. Ð�а той чаÑ� чиÑ�ло воÑ�ків Ñ– Ñ�таршин УПÐ�, включаючи туди також відділи УкраїнÑ�ької Ð�ародної Самооборони (УÐ�С) в Галичині, Ñ�Ñ�гало 20 тиÑ�Ñ�ч". ("СучаÑ�ніÑ�ть", Ñ�ічень, 1976). Таким чином, об´Ñ”днавши в оÑ�обі Шухевича найвищі поÑ�ти тодішнього українÑ�ького визвольного руху (Ñ�кий налічував близько 50 тиÑ�. організованих членів ОУÐ� та воÑ�ків УПÐ�), піÑ�лÑ� Ñ�твореннÑ� у липні 1944 року УкраїнÑ�ької Головної Визвольної Ради цей рух визначив напрÑ�ми боротьби в умовах нової більшовицької окупації. СучаÑ�ники Шухевича згадують, що "він був вільним від комплекÑ�ів Ñ– легко вÑ�тановлював зв´Ñ�зки з людьми, був з природи людиною веÑ�елої вдачі, твердо обÑ�тоював Ñ�вої поглÑ�ди, але не відмовлÑ�вÑ�Ñ� Ñ—Ñ… ревізувати у зуÑ�трічі з переконливими аргументами" (МироÑ�лав Прокоп) Ñ– "Боротьба за волю українÑ�ького народу, за його Ñ�уверенне державне Ñ–Ñ�нуваннÑ� Ñ– розквіт Ñ�тала зміÑ�том життÑ� Романа Шухевича - людини винÑ�ткового гарту" (Петро Дужий).
В липні 1944 року Великий Збір Україн�ької Головної Визвольної Ради обрав Романа Шухевича (під п�евдо Лозов�ький) Головою Генерального Секретаріату УГВР,а у 1945 році, коли по виході з тюрми Степан Бандера повернув�� на по�т провідника ОУ�, Роман Шухевич під п�евдонімом Тур обійн�в по�т Голови Проводу ОУ� на Україн�ьких Земл�х.
В період з 1943 по 1950 роки Роман Шухевич, �к Головний Командир УП� (п�евдо Тара� Чупринка), Голова Проводу ОУ� на Україн�ьких Земл�х (Тур) і Голова Секретаріату УГВР(Лозов�ький), керує національно-визвольною боротьбою багатоти��чної УП�, широкого підпілл� ОУ� та мільйонних ма� україн�ького народу проти німецько-гітлерів�ьких та мо�ков�ько-більшовицьких окупантів.
�е можна оминути той факт, що з роду Шухевичів вийшла велика кількі�ть політичних, культурно-громад�ьких та вій�ькових ді�чів, �кі �воєю працею на кори�ть україн�ької держави формували моральні та духовні цінно�ті нації.
5 березн� 1950 року Роман Шухевич героїчно загинув у бою з озвірілими мо�ков�ькими загарбниками в Білогорщі біл� Львова.
По�тать Головного Командира УП� Романа Шухевича є, без �умніву, однією із найвизначніших в україн�ькій і�торії минулого �толітт�. Поруч із тим, пере�ічний українець ще дуже мало знає про цю людину. �а жаль, �уча�ні�ть не у�відомлює глибини його думок та могутно�ті вчинків. Велика кількі�ть таких людей, змогла б вчинити �правжній "переворот" та здій�нити право�удд� на кори�ть звичайних людей, �кі �ьогодні цього так потребують.
�езважаючи на в�і витівки чинної "проро�ій�ької " влади, Роман Шухевич завжди буде дл� на� та наших нащадків �правжнім Героєм України.
Богдан Сурмик,
помічник депутата мі�ької ради.
| Àðõ³â íîâèí |
- 2017 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü
- 2016 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2015 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2014 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2013 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2012 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2011 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2010 ð³ê: ñ³÷åíü, ëþòèé, áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü, ÷åðâåíü, ëèïåíü, ñåðïåíü, âåðåñåíü, æîâòåíü, ëèñòîïàä, ãðóäåíü
- 2009 ð³ê: ãðóäåíü
Êîìåíòàð³
Óâàãà! Ðåäàêö³ÿ ñàéòó íå íåñå â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà âèñëîâëþâàííÿ êîðèñòóâà÷³â ñàéòó, çàëèøåí³ íèìè ó êîìåíòàðÿõ. Çà çì³ñò êîìåíòàðÿ â³äïîâ³äຠéîãî àâòîð.
-
- ÂÊîíòàêòå
-
Ùå íåìà
ÊÎÌÅÍÒÓÂÀÒÈ
Ìàºòå ùî äîäàòè, çàïåðå÷èòè ÷è ïðîêîìåíòóâàòè? Ïèø³òü çà äîïîìîãîþ ôîðìè ï³ä öèì àáçàöîì. Ïåðåêîíëèâî ïðîñèìî îçíàéîìèòèñü ç Ïðàâèëàìè ðîçì³ùåííÿ êîìåíòàð³â.














