НАЙВАЖЛИВІШЕ

АФІША

МІСЦЕВІ НОВИНИ

НОВИНИ

ЧУТКИ

Через власні помилки та недопрацювання т.зв. мер намагається "викручувати руки" директорам шкіл?!

У одній з груп ДНЗ №2 неадекватно ставляться до дітей? (+ коментар) Але чи все так однозначно?

Cуддя Ківерцівського райсуду знову отримав квартиру?! (ОНОВЛЕНО)

Переглянути
більше чуток >>>

На головну

Любов понад усе

/дещо про вінчання/

«Найбільша помилка молодят – це коли вони йдуть до вінчання, не зрозумівши, чого вони туди йдуть.

Друга велика помилка - слухати всіх підряд, хто їм що каже…»

Цікава закономірність, що молодь до церкви не ходить, бо не модно. Хіба що до сповіді перед Пасхальними святами. А після цих же свят, по закінченні посту, починається весільний сезон. Розписавшись у РАГСі всі молоді пари поспішають до церкви на вінчання. Це ще один момент, коли молодь можна побачити у храмі, бо вінчання – це модно. Але тут виникає безліч запитань: що і як під час вінчання робити, щоб не осоромитися. Які є правила і які є заборони? І все це здається дуже складним, адже для більшості молодих людей церква – це ніби інший вимір. Щоб розвіяти всілякі надумані складнощі, міфи і страхи, на актуальні запитання відповів настоятель Свято-Покровського собору Благочинний району митрофорний протоієрей Олег Ткачусь.

Що таке вінчання і для чого воно потрібне?
Вінчання – це єднання Богом двох чужих людей в єдине ціле. Коли дівчина з хлопцем, зустрічається, їхня любов, ніби рожева квітка, - дуже гарна. Але ж ми розуміємо, що любов має бути захищена. Так, як троянда: вона красива, але з колючками, її просто так рукою не візьмеш. Так і любов має бути захищеною. Найбільше вінчанням, присягою на святому вінчанні, слуханням святих молитов. Я на цьому завжди роблю акцент.
Я закликаю молоду пару перед вінчанням на слово, проводжу з ними бесіду, щоб вони зрозуміли сутність самого вінчання. Щоб не було так, що мама з татом сказали і ми зробимо, бо всі так роблять. А самі зрозуміли, що це, в першу чергу, повинно молодят зобов’язати в дечому відкрити очі на розуміння таїнства вінчання і для чого воно є.

Вінчання не є додатком до застілля, а застілля є додатком до вінчання
Бо коли пара стоїть на вінчанні і думає, щоб скоріше батюшка повінчав - і до столу, то ця пара довго жити не буде, бо вона не зрозуміла сутність майбутнього життя. І деколи підходячи до вінчання, вони сприймають все так: ти - чоловік, ти - жінка. Тобто там була любов, а вінчання ніби враз ту любов обрізало. Життя ж не закінчується за вінчанням, життя продовжується, і з ним любов має ставати більш досконалою. От коли вони ці молитви вислуховують, приймають святу присягу, приймають єднання чашею, пара вже об’єднується духовно, їх єднає Господь, їх єднає церква, їх єднають всі ангели і всі святі, які є в храмі, бо це відбувається одне з найбільших таїнств і дійств – єднання двох чужих людей в єдине ціле і найрідніше. Бо як на молитвах зачитується: «Покине чоловік батька свого, матір свою і приліпиться до жінки своєї, і стануть вони єдиним цілим».

Для молодят дуже важливо, щоб вони зрозуміли таїнство вінчання.
Я завжди молодятам говорю: «Ви зрозумійте, що ви живете один день. Бо завтра буде вже другий день. Цей день ви вже не переживете, вже буде майбутнє. І просто марнувати дні, місяці і роки на муки, на страждання один з другим. Не для цього вас Господь об’єднував. В першу чергу об’єднував для любові. Коли ви цю любов у собі вдосконалите, розвинете, бо Господь сам є любов, тоді в житті цьому все стає дуже добре. Бо проходить час, народжуються від любові діти, і коли батькам добре, то й тим дітям коло батьків добре. Це є найбільше єднання духовного з матеріальним. Якщо є сильна любов у сім’ї, якщо сім’я віруюча і живе навіть простими законами того вінчання, то якби той гріх з усіх сторін не хотів підійти й розколоти  сім’ю, якби він там не підкушував, не підгризав, не може тоді біс пробити ту сім’ю, бо там є серцевина – це віра, надія і це любов. Вінчання – це ніби вінець досконалості. Коли відбувається вінчання в храмі, йде вже єднання і духовне, і тілесне в єдине ціле, яким вони і повинні далі жити. Коли молодята це ставлять собі на перші сходинки, все в них в житті прекрасно  складається. Якщо ставити за ціль духовне, матеріальне буде, воно нікуди не дінеться, прийде час – все буде.

З чим прийшли, ще більшого отримаєте.
Під час вінчання ми повинні зрозуміти, що або Господь буде благословляти, або навпаки карати. Ми думаємо, що просто так воно відбувається. Але ні. Якщо належним чином, з вірою це вінчання приймаємо, воно йде благодатно. Коли просто так, то з чим прийшли - з ще гіршим вийдете. Якщо прийшли зі злом, то ще більшого зла винесете. Якщо прийшли з добром, то ще більше добро черпнете. Добро породжує добро, зло породжує зло. Зло не може зробити нікому добра, як і добро не може зробити зла. Якби хто не хотів те все перекрутити. Що ми сіємо під час вінчання, тим воно і буде, якщо радість, благодать, любов, страх Божий, то й воно буде в житті супроводжувати. Якщо невірство, віддання моді або ще щось, так воно потім і буде віддаватися.

Найчастіші помилки, які роблять молодята
Найбільша помилка молодят – це слухати всіх підряд, хто їм що каже. Починають підказувати всі, ніби щоб краще зробити. Але це ні до чого хорошого не приводить. Друга велика помилка молодят, коли вони йдуть до вінчання, не зрозумівши, чого вони туди йдуть. Вони повинні зрозуміти, що вони не заради батьків туди йдуть, а заради себе, це їм потрібно.
В першу чергу, є духовні правила. А все інше, які б помилки вони не зробили, якби не стали, не правильно сказали якесь слово, неправильно перехрестились, чи до ікон підійшли, якби вони не прийшли одягнені, чи ще щось, буває, що й не знають, як себе поводити в храмі, але я вважаю, що це помилка батьків і священика, що не навчив і не підготував молодят до вінчання. Якщо священик правильно попрацює з молодими, тоді помилок практично немає. Ми не повинні в той час дивитися на матеріальне, ми повинні дивитися на душу молодят.

Нічого страшного статися не може
Буває, що розгубившись, у храмі молоді можуть облити себе свічкою, чи підпалити, чи обручка випаде з рук. А люди дивляться і вже кажуть, що їм погано буде жити. Кажу: «Так, буде погано жити, якщо обручка впала, бо ви їм вже це насаджуєте на самому вінчані». Та не буде їм погано, якщо вони в душі мають віру, що з нами Господь. Що б не впало, що б не загорілося, що б на вінчанні не сталося, вони мають найбільше – віру в душі, що Господь їм поможе.
Перед вінчанням я наполягаю, щоб молодята приходили на урок, бо часом молоді пари приходять, а їх такому буває понавчають вдома. Потім на вінчанні думаєш, якби це все переправити, зробити так, щоб з молодят не сміялися. Бо вони часом починають таке надумане робити, щось десь там покласти, чи взяти, чи тримати, робити такі мені незрозумілі вчинки під час вінчання. А люди, які часто ходять до храму, можуть посміятися з молодят. А цього не хочеться допустити, щоб в них про храм, про вінчання в душі відклалися добрі спогади. Тому й стараюся провести цей урок перед вінчанням.

Чи можна перед вінчанням їсти?
Мене часто запитують, чи можна перед вінчанням їсти, бо там буде причастя. Але я не причащаю, я даю чашу вина, яку вони ділять на двох. Благословенна чаша – це зовсім інше. Якщо молодий чи молода ідуть на вінчання і відчувають, що вони не в формі досконалій, то краще попийте чаю чи кави, в тому гріха не буде. Зрозуміло, що, якщо ви вже ковбаски нарізали і до ковбаски прийняли, то це вже негарно, цього робити не треба.

Правила для свідків
Свати чи дружби обов’язково мають бути хлопці неодружені. Хрестики в них повинні бути на грудях. Вони повинні бути православної віри. Дружки чи свашки повинні зрозуміти, що в окремі дні їм краще не заходити до храму. Вони свідки і коли вони тримають ікони, голови мають бути покриті.
Але головне, щоб вони розуміли, куди вони йдуть. Часом дивишся на вінчанні починають жартувати, сміятися, щось розказувати - це вже не достойно. Ліпше вийти на вулицю, щоб таїнству вінчання не заважити. Я розумію, що інколи молодим хлопцям чи дівчатам хочеться показати себе з кращої сторони, але це повинно відбуватися в храмі.

Чи обов’язково, щоб на вінчанні були батьки і родичі, чи можна самим повінчатися?
Якщо молодята хочуть таємно повінчатися, то не треба вінчатися, ліпше таємно заручитися. Бо саме вінчання складається з двох шляхів, які йдуть в одному напрямку – це заручини і вінчання. Ми їх робимо в один день. Перед вінчанням ми заручаємо молодят і тоді вони зарученні заходять до храму, тоді ми їх вінчаємо.
На самому таїнстві вінчання можуть молодята самі повінчатися без батьків, без свідків, якщо немає ніяких заборон. Тут не буде гріха. Але бували випадки, коли вінчаю і питаю:
- Батьки є?
- Ні, немає.
- Чому немає?
- Та не можна батькам на вінчанні бути.
Це неправильно, як це так? Як народити дітей, як годувати, виховувати, вчити, то батьки мали право, а коли брати участь в самому вінчанні, то хтось з батьків навчив, що вони не повинні бути на вінчанні. Це неправильне судження. Батьки перші повинні привітати дітей, коли ті повінчалися. Хтось привіз якийсь незрозумілий закон. Доводиться це викорінювати і не раз на цьому наголошувати. На вінчанні немає жодних заборон, присутніми можуть бути всі.

Якщо наречена вагітна, то краще повінчатися до народження дитини чи після?
Як би не було, повінчаємо. Але дещо у вінчанні буде змінено. Бо є молитви для дівчини, а є для жінки. Та краще повінчатися, щоб вже народжувати дитину в законі. Звісно, найліпше повінчатися, а тоді щоб була любов жінки й чоловіка. На все є свій час, є час бути дівчиною, є час бути жінкою.

                 Розмовляла Ірина СОЛТИСЮК.
червень 2009 р.

Фото скачані з інтернет-сайтів.

Коментарі

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Повідомлення перед публікацією модеруються, тому писати образи і нісенітниці нема сенсу, а розміщення відбувається з деякою затримкою. Повідомлення з некоректним підписом (на зразок "Я" чи ":-)") не проходять.