| Громада • Вибори | 27.10.10 р. |
Я НЕ ЗА ВЛАДУ І НЕ ПРОТИ ВЛАДИ!
Я – ЗА ЛЮДЕЙ!
Право позмагатися за депутатський мандат до обласної ради по Ківерцівському мажоритарному виборчому округу № 9, заручившись підтримкою ТРО «Єдиний Центр», хоча і не є членом цієї політичної сили, отримала голова обласного відділення Української нотаріальної палати Надія Кузьміч. Вона відомий на Волині фахівець в галузі юриспруденції, активна в громадському житті не лише Ківерець, міста, де мешкає, але й населених пунктів району. Надія Володимирівна обиралася депутатом обласної, районної рад і щоразу при вирішенні тих чи інших нагальних питань займала принципову позицію у відстоюванні інтересів виборців. Чи ж не зрадить вона своїх виборців і цього разу, якщо її оберуть трибуном до облради, та про особливості нинішніх виборів – у розмові з Надією Кузьміч.
- Нинішні вибори й справді відрізняються від усіх попередніх, бо вперше проводяться за мажоритарно-пропорційною системою. Тобто половина народних обранців обиратиметься за закритими партійними списками, а половина за конкретним прізвищем. Я переконана, що по-справжньому перейматимуться проблемами людей, відстоюватимуть їхні інтереси ті депутати у місцевих представницьких органах, які персонально відповідатимуть перед громадою про виконання взятих передвиборних зобов’язань, а не прикриватимуться лише партійними гаслами та широкою спиною партійного лідера. Тому надзвичайно важливо, щоб кожен виборець зрозумів, що на місцях ми обираємо не Балогу чи Тимошенко, не Тягнибока чи Тігіпка або ж Яценюка… Ми обираємо конкретну людину. І до цього виборці мають підійти виважено й реально оцінювати можливості кожного претендента по його реальних справах, фахових якостях. Оцінювати здатність кандидата в депутати самовіддано працювати, принциповість і безкомпромісність і, зрештою, людяність кандидата.
- Надіє Володимирівно, чому Ви зважились вкотре «звалити на плечі» величезний тягар громадської діяльності?
- У громадського діяча і в слуги Закону, на мою думку, завдання і обов’язки подібні – забезпечити охорону й захист прав і законних інтересів громадян. Тож у випадку обрання мене депутатом Волинської обласної ради я як була, так і залишуся на своєму робочому місці – юридичним захисником і порадником для жителів нашої територіальної громади.
- Як Ви, нотаріус, сидячи в затишному кабінеті можете знати що болить людям нині, що їх турбує?
- Перепрошую, але я не лише відсиджую якісь години в кабінеті, а я особисто щодня приймаю людей, вчиняю для них певні нотаріальні дії.. Практикую виїзні прийоми громадян у сільські населені пункти для надання безоплатної правової допомоги. Я зауважу, що нотарі, на відміну від інших юридичних служб, завжди надають консультації безкоштовно. Оплата ж проводиться лише за вчинення конкретних нотаріальних дій.
- Де Ви здобували фахову освіту?
- То була давня моя мрія. Але на той час вступити на юридичний факультет було дуже важко. От і розпочала трудовий шлях у шістнадцять років дояркою в колгоспі, в дорогому для мого серця й рідному мені селі Заріччя, що на Маневиччині. Після двох років роботи в колгоспі, стала кандидатом в члени КПРС і отримала направлення на навчання в юридичний інститут. Бажання стати юристом завело аж до Саратовського юридичного інституту в Росії. Там я й отримала диплом та, попри широкі галузеві можливості – адвокатура, прокуратура, суддівство – обрала нотаріат. Спочатку працювала завідувачкою Шацької, згодом Ківерцівської держнотконтор. З 1998 року працюю приватним нотаріусом. За плечима - сімнадцять років роботи в нотаріаті.
- Якщо Ви переможете на виборах, над вирішенням яких проблем працюватимете?
- Їх так багато, що я дещо гублюся у черговості. Отож, зважаючи на те, що половина моїх виборців проживає у райцентрі, то однією з найважливіших проблем міста є недостатня кількість місць для дошкільнят у дитячих садочках. Є кілька шляхів вирішення цього питання і в кожного нинішнього кандидата, котрі особливо акцентують на цьому увагу свого електорату, і в кожного чиновника, і в кожного мешканця міста. Одні прагнуть розірвати угоду про оренду, повернути приміщення колишнього відомчого садочка і використовувати його за призначенням. Інші пропонують розмістити ДНЗ у переобладнаних приміщеннях лікарні, школи і інше. Я ж вважаю, що не потрібно латати старого приміщення, а негайно розпочати будівництво нового закладу на базі школи №1 міста Ківерці. Тим більше, що частину роботи – виготовлення проектної документації - уже виконано. Тож найпершим завданням має бути як і для новообраної команди міської ради, так і депутатів від міста у райраді та облраді детальне і конструктивне спільне обговорення шляхів вирішення цієї проблеми. Я кажу спільне, бо міська казна не подужає самотужки цього проекту. А отже необхідно буде максимально з акумулювати фінансові можливості усіх бюджетів, можливо й шляхом дуже суворої заощадливості на ремонтах якихось вулиць і інше. Але такий шлях буде реальним тоді, коли обранці, незважаючи на їх політичне вподобання будуть спільно працювати на конкретний результат.
Інша проблема, яку потрібно негайно вирішувати – це розширення меж міста. І варіантів її розв’язання є теж кілька. Найчастіше озвучується той, передуватиме якому вирубка лісу. Є й інший варіант. Зокрема, за рахунок земель Прилуцької сільської ради, якщо на це буде добра воля сільських обранців. Адже землі запасу цієї територіальної громади у так званому урочищі «Між канавами» знаходяться практично на околиці Ківерець. Однак до цього питання також треба підходити виважено, за участю спеціалістів тв широкого громадського обговорення.
А ще багато клопоту додає містянам, особливо поважного віку, і велика розпорошеність державних соціальних установ по місту, розділеному навпіл залізничним полотном. І для того, щоб по збирати усі чиновницькі «папірці» ківер чанам доводиться по кілька разів на день підніматися й опускатися 33 східцями (як колись підрахували ветерани) залізничного мосту. І для молодої людини це завдання не з простих, а що коли тобі вже далеко за шістдесят? Отож необхідно пошукати вихід із цієї ситуації. І він є. Приміром, величезне адмінприміщення колишнього механічного заводу, яке не використовується взагалі уже не один рік.
- Надіє Володимирівно, що Ви все про проблеми міських жителів, хіба на селі усе так добре?
- Ну, що Ви. Там ще більше не вирішеного, яке з роками лише накопичується. Я вже не торкатимуся проблем соціальної інфраструктури на селі, бо вони такі ж, як і в місті. Тобто, ті ж знищені й не ремонтовані дороги, непрацюючі садочки, не відремонтовані та не повною мірою обладнані заклади системи охорони здоров’я, неопалювані та не відремонтовані культурно-освітні заклади і інше. Хоча, до честі нинішнього керівництва районом, у напрямку оновлення сільських соціальних установ зроблено дуже багато. Мене турбує інше – абсолютна неосвіченість селян щодо правових питань, особливо у галузі земельного законодавства. А цим дуже часто користуються спритні ділки. На жаль, державою абсолютно не врегульовані питання безоплатної правової допомоги соціально незахищеним верствам населення. Тому територіальні органи юстиції організовують роботу виїзних громадських приймалень.
Ще дуже болючою, невирішеною впродовж майже двох десятиліть, проблемою є низький рівень зайнятості сільського населення, що, в свою чергу, призводить до цілої низки соціальних негараздів у родинах. Для подолання цього явища на Волині, в тому числі і в Ківерцівському районі, запропоновано Міжнародний проект, метою якого є відновлення сільськогосподарського виробництва шляхом створення замкнутого циклу по вирощуванню, збиранню, зберіганню, переробці і реалізації сільськогосподарської продукції із розбудовою на селі сучасної інфраструктури. Якщо цей проект запрацює, то проблема зайнятості сільського населення значною мірою вирішиться. І я готова взяти у ньому участь як юрист – для систематичного консультування, тлумачення певних юридичних моментів, урегулювання якихось спірних питань.
- Надіє Володимирівно, чи у Вашій особі, у разі обрання депутатом облради, матимуть підтримку підприємці у відстоюванні своїх прав?
- Звичайно. У всьому світі людей, які наповнюють бюджет, своєю працею забезпечують добробут держави, шанують. Поважають і їх законне право бути поінформованому щодо витрат цих надходжень. У нашій країні ситуація відмінна – люди, які створили себе самі, заробили важкою працею певні статки, створили робочі місця для себе й для найманих працівників, наповнюють місцеві бюджети, потерпають і від постійних чиновницьких поборів у вигляді благодійних пожертв, а бюджетні кошти, зазвичай, витрачаються за принципом – я на вищому кріслі, то мені й видніше. Тобто, діалогу між підприємцем та владою не існує. Крім того, чиновник і не намагається дослухатися до основного платника податків.
- Народна мудрість каже: «Один – у полі не воїн» і щоб реалізувати задумане необхідна підтримка. За Вами стоїть згуртована команда?
- Так. Але вона стоїть не за мною, а поруч зі мною! Бо «Єдиний Центр» на Ківерцівщині об’єднав представників різних професій у єдину команду професіоналів-однодумців, які вміють працювати самостійно, розраховувати лише на власні сили, але завжди пам’ятати про свою відповідальність перед громадою району. Нас об’єднує спільний погляд на життя.
Так, по одномандатному мажоритарному округу №10 до обласної ради балотується успішний підприємець з Цуманя – Володимир Прокопович Дуб, який рано втратив батька і розпочинав трудовий шлях звичайним робітником і всього у житті досягнув завдяки працелюбству, мудрому управлінню і надзвичайній щедрості, людяності й душевній доброті. Він у тій окрузі слугує своєрідним громадським старостою, бо за порадою або ж допомогою сходяться з усіх навколишніх біля Цуманя сіл. Більшого мецената чи благодійника, мабуть, у районі не має - жоден храм не побудувався без його матеріальної допомоги. За його фінансової підтримки встановлено у селищі пам’ятник загиблим односельчанам; меморіальний надгробок на могилі полковника кінного полку армії УНР Данила Лучка, прах якого покоїться на Цуманському цвинтарі. У Ківерцях торік було встановлено пам’ятник жертвам політичних репресій теж завдячуючи фінансовій та матеріальній участі Володимира Прокоповича.
Кандидатами в депутати до районної ради ідуть теж знані і шановані у районі люди – Світлана Йосипівна Ващинець, в недавньому минулому чудовий педагог, успішний директор найбільшої у місті школи, а тепер ефективний управлінець вирізняється своєю чіткою і виваженою позицією, умінням згуртувати навколо себе людей та наполегливо досягати успіхів. Анатолій Леонідович Каленюк – очолює відділення швидкої медичної допомоги Ківерцівської ЦРЛ. Люди високо цінують його професійні та людські якості.
Любов Іллівна Михальчук – директор Ківерцівської Централізованої бібліотечної системи, яка двічі обиралася депутатом районної ради.
Завжди активно відстоює інтереси Дернівської територіальної громади та галузей.
Микола Федорович Лисюк – голова благодійного фонду “Промінь надії” – відомий в районі благодійник.
Юрій Валентинович Боць – лікар – стоматолог Ківерцівської ЦРЛ. Двічі обирався депутатом районної ради.
- Що б Ви хотіли сказати своїм виборцям?
Вважаю, що найвірніше враження про людину можна скласти тільки при особистому знайомстві та співпраці. Можливо, хтось із Вас мав змогу оцінити як мої професійні якості, так і отримати особисте враження про мене.
Тому звертаюся до Вас і Вашої родини, розраховуючи на вашу підтримку на виборах 31 жовтня 2010 року.
Олександр Сташук.
Джерело: газета «ВОЛИНЬ-НОВА» від 26 жовтня 2010 року
Коментарі
Ще нема
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.