
Зайнятість: міфи і реальність
Стан ринку праці визначає попит та пропозиція, які завжди у протиріччі. Так, теперішній день характеризується на ринку праці великим попитом і відсутністю пропозиції щодо багатьох робітничих професій і спеціальностей, інженерних кадрів. Один із видів діяльності державної служби зайнятості – посередництво на ринку праці. Роботодавцям і незайнятому населенню надаються десятки різноманітних видів послуг.
Однак, крім об’єктивного стану ринку праці, офіційного рівня зайнятості, стандартів надання соціальної допомоги, завжди існує суб’єктивний фактор у сприйнятті дійсності. Саме він часто зумовлює викривлені уявлення про ті чи інші процеси і факти, міфілогізує їх. Так це, чи ні – коментує юридична служба обласного центру зайнятості.
Міф 1. Виплата допомоги в центрі зайнятості відбиває бажання працювати.
Ні. Це просто міф про дешеву робочу силу в Україні, який приніс невиправне горе цілому поколінню, в тому числі – роботодавцям. Саме їх сьогодні звинувачують у виплаті низької заробітної плати. Але при діючій системі обкладення заробітної плати податками зробити її вищою нереально. Відтак, нелегальна виплата зарплати – наслідок. Разом з тим, катастрофічно не вистачає висококваліфікованих робітників. Для робочої сили цей міф став причиною трудової міграції в ті держави, де людина може заробити навіть простою некваліфікованою працею. Що і роблять освіченні українці, бо отримана освіта їм просто дала можливість легше долати мовний бар’єр, але ніяк не працювати за здобутою спеціальністю. Цей міф розвіюється в центрі зайнятості. Там можна побачити всі вакансії України. Причому посортованими за рівнем заробітної плати, регіонів. Можна навчитись, перекваліфікуватись, підвищити кваліфікацію. Є можливість познайомитись з прикладами соціально відповідального бізнесу, який розвінчує Міф 1.
Міф 2. Виплата допомоги по безробіттю – це споживацтво.
Ні. Це – страховий випадок, це – соціальний захист. Адже, відповідно до законодавства України захист від безробіття побудований на страховій системі. Щомісячно із нарахованої заробітної плати працюючого відраховуються 0,5 відсотка до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд акумулює внески не тільки застрахованих працівників, а й роботодавців. При чому, це загальнообов’язкова повинність. Коли ж з людиною трапляється страховий випадок (звільнення, ліквідація підприємства, небажання бути дешевою робочою силою), вона своє існування в нашій державі може підтримувати протягом 1 року за рахунок виплат з цього Фонду. Існування, бо це не життя – при виплаті 389,2 грн. (середній розмір допомоги по безробіттю). Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що розмір допомоги по безробіттю має бути не нижчим за прожитковий мінімум, встановлений Законом (з 01.07.2008 – 649,00 грн.). Проте, враховуючи економічну нестабільність в Україні, щоб не тиснути відрахуваннями на й так низькі заробітні плати та, водночас, не породжувати споживацтва через отримання соціальних виплат, мінімальний розмір допомоги визначається правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На даний час (з 01 вересня 2008 року) мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб встановлений у розмірі 420 гривень, а з 1 жовтня 2008 року становитиме 500 гривень. Крім того, дефіцит робочої сили в Україні змушує роботодавців, Правління Фонду приймати рішення про матеріальні виплати з Фонду для незастрахованих осіб (які не мають стажу роботи або тривалий час не працювали). Розмір допомоги по безробіттю для цієї категорії безробітних встановлений з 1 вересня 2008 року – 320 гривень, а з 1 жовтня 2008 року – 360.
Міф 3. Молодь масово «ховається» від роботи на біржі.
Ні. Річ у тім, що людині без професії не має місця на сучасному ринку праці. Молодь після закінчення школи її не має. Попередні покоління українців закінчуючи школу із свідоцтвами трактористів, водіїв, швей, кіномеханіків та ін. Не всі батьки, молоді люди фінансово спроможні оплатити навчання після школи. Так, сьогодні є багато людей, яким 5-7 тисяч гривень річної оплати за навчання є посильним. Але ж далеко не всім. Будьмо справедливі: треба ж за щось ще й одягатись, харчуватись, оплачувати комунальні послуги. Студентські гуртожитки перетворились у казна-що поза призначенням. Оплата проживання – річ не дешева. Маючи статус безробітного, людина отримує шанс навчатись, проживати, доїжджати на навчання за рахунок коштів Фонду. Вартість професійного навчання одного безробітного обходиться Фонду до 8 тисяч гривень.
Міф 4. Допомогу для зайняття підприємницькою справою одержати не реально.
Ні. Допомога на започаткування власного бізнесу це не що інше, як гарантована виплата допомоги по безробіттю, здійснена не помісячно, а одноразово. Людина, яка чітко зорієнтувана на власний бізнес, має право забрати свої страхові виплати, як і передбачено законодавством, і починати свою діяльність. Звичайно, розмір виплати залежить від попередньої заробітної плати. А тому вигідно хоча б півроку попрацювати, щоб мати кращий старт для власного бізнесу.
Міф 5. Роботодавці – лихі люди, бо не хочуть працевлаштувати без стажу роботи Ні. Роботодавці – це підприємливі люди. А недосвідчені працівники – завжди потребують додаткових витрат. Вихід із ситуації простий: Фонд компенсує роботодавцям заробітну плату за працевлаштовану молоду людину протягом першого року роботи. Дуже важливим для суспільства є моральний аспект розуміння роботодавцями важливості цієї виплати (дотації). Соціально відповідальні роботодавці поважають гуманність підходів до вирішення проблеми закріплення молоді на першому робочому місці. Ц вкрай важливо, що молоді люди, які ще ніде, ніколи не працювали (незастраховані особи) можуть отримувати матеріальну підтримку Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Закони слід поважати. І не спекулювати ними. Інакше – сам себе ошукаєш.
Міф 6. Громадські робити потрібні тільки центру зайнятості
Ні. Вони потрібні, необхідні громаді. Від благоустрою – до утримання соціальних установ. Організатором таких робіт є місцева влади, яку вибирає собі громада. І якщо виборці хочуть мати порядок у населеному пункті, громадських місцях, то нехай скажуть про це тому, кого обрали. Обрана (в непростій конкуренції) посадова особа повинна звернутись до центру зайнятості, щоб скористатись наявною робочою силою і коштами Фонду. Треба любити людей, які тебе обрали, дбати про територію, яка ввірена для управління, господарювання. Бути господарем. Не треба шукати інвестора. Грошей достатньо для цього є у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Для державної служби зайнятості дуже важливо, щоб люди були зайняті на таких роботах. Бо вони організовуються за місцем проживання, де іноді просто відсутня інша робота. Ця робота є офіційною, оплачуваною. Для людей, крім заробітку і соціальної захищеності, це ще й проживання на благоустроєній власними руками території. Це багато значить.
Міф 7. На обліку в центрі зайнятості можна перебувати безкінечно, до пенсії.
Ні. Навіть лінивим треба робити перерви – хоч іноді працювати. Інакше фінансові механізми Фонду для клієнта не запустяться. Знайомі ж – будуть вважати нездібним спеціалістом. Найвигідніше користуватись можливостями Фонду, коли відчуваєш, бачиш, що не влаштовуєш роботодавця як професіонал. Тоді слід за угодою сторін розрахуватись і звернутись до центру зайнятості, де можна підвищити свій професійний рівень або здобути іншу професію. Для цього слід, ще працюючи, проконсультуватись у спеціалістів центру зайнятості щодо набору на навчання та уточнити позиції вимог роботодавця. Щоб після підвищення кваліфікації успішно повернутись на попереднє місце праці. Схеми прості, логічні. В той же час вони вимагають чіткого розуміння сутності процесів, активної життєвої позиції і впевненості у власних силах. Погодьтесь, бачити людину, яка відповідає цим вимогам, завжди приємно. Будьмо активними і відповідальними перед собою.Оксана Герасимчук,
начальник юридичного відділу Волинського ОЦЗ.
* Матеріал подано на прохання працівників РЦЗ.
Коментарі
Ще нема
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Повідомлення перед публікацією модеруються, тому писати образи і нісенітниці нема сенсу, а розміщення відбувається з деякою затримкою. Повідомлення з некоректним підписом (на зразок "Я" чи ":-)") не проходять.