| ̳ 22-03-15 . |
: Today_and_all_counter |
ЧОМУ РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД НЕ ДОЗВОЛИВ КОНФІСКАЦІЮ МАЙНА У СУДДІ КІВЕРЦІВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ПІДГОРНОГО І.І.?
Переглядаючи в черговий раз ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 26 грудня 2012 року по кримінальній справі на засудженого вироком Рівненського районного суду від 12.07.2012р. суддю Ківерцівського районного суду Підгорного І.І. виявив цікаві нюанси, якими хочу поділитись з читачами.Прокурор, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Горбань О.В. просив апеляційну інстанцію вирок суду скасувати у зв"язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і встановити новий вирок, призначивши Підгорному І.І. покарання - шість років позбавлення волі з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов"язані з владними та організаційно-розпорядчими функціями і займатись діяльністю у правоохоронних органах та органах державної влади чи місцевого самоврядування з конфіскацією майна.
Захисник Підгороного І.І. та сам засуджений в своїх апеляційних скаргах просили вирок суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях Підгорного І.І. складу злочину.
Апеляційний суд визнав, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини, за яких суддя Підгорний І.І. одержав хабара від ОСОБИ-4 та ОСОБИ-5 і висновок суду про доведеність вини судді Підгорного І.І. у вчиненні цього злочину відповідає фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеним, грунтується на сукупності зібраних і належно оцінених доказів та є правильним.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання в достатній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом"якшують його покарання. Судом першої інстанції при призначенні покарання вірно враховано, що суддя Підгорний І.І. вчинив злочин вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, одружений, враховано стан його здоров"я і застосовано ст.75 КК України, звільнено від призначеного покарання з випробовуванням. Призначене Підгороному І.І. покарання відповідає вимогам ч.2 ст.50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
У зв"язку з цим колегія суддів вважає, що покарання призначене Підгороному І.І., не є явно несправедливим внаслідок м"якості, а тому в задоволенні апеляції прокурора необхідно відмовити.
Разом з тим, на думку колегії суддів, судом першої інстанції не вірно призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому судова колегія прийшла до висновку, що додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване і ухвалила виключити із резолютивної частини вироку призначення Підгорному І.І. додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Щоб довідатись, чи апеляційний суд Рівненської області однаково застосовує до всіх засуджених ОСІБ за ч.2 ст.368 КК України Закон, я перевірив всі судові рішення цієї судової інстанції, які були ухвалені нею впродовж 2012-2014рр. по справах з ч.2 ст.368 КК України (саме по цій статті засуджений Підгорний І.І.).
Аналіз більше 60 судових справ показав, що вказаний суд не по всіх справах однаково застосовує одні і ті самі норми Закону стосовно конфіскації майна. Зокрема, апеляційний суд Рівненської області своєю ухвалою від 05.06.2012р. не скасував додаткове покарання у виді конфіскації майна засудженим ОСОБАМ - працівникам Рівненського МВ УМВСУ у Рівненській області за вироком Рівненського міського суду від 19.03.2012р. за ч.2 ст.368 КК України. Навпаки, суд констатував, що «ОСОБА-3 та ОСОБА-4 вчинили корисливий злочин, який є тяжким, суд обгрунтовано застосував до них конфіскацію належного їм майна»… Аналогічним чином вказаний суд апеляційної інстанції поступив при розгляді апеляційної скарги прокурора на вирок Млинівського районного суду від 11.12.2012року, яким заступник начальника державної виконавчої служби засуджений за ч.2 ст.368 КК України з додатковим покаранням у вигляді конфіскації частини майна, що являється його власністю. Ухвалою від 27.06.2013 року апеляційний суд Рівненської області теж не скасував цього додаткового покарання і залишив вирок суду без змін.
Як бачимо апеляційний суд Рівненської області має різний підхід у застосуванні норм Закону до різних категорій громадян, в першу чергу за ознакою посади. Так, до працівників міліції та виконавчої служби, інших посадовців суд застосовує норму додаткового покарання, а до колеги по роботі - судді, не застосовує. Це що – принцип верховенства права, принцип законності, принцип рівності всіх громадян перед Законом? Чи це принцип вибіркового права? Чому до судді Підгорного І.І. застосована вказана норма Закону, адже майно, яке йому належить нажито, в тому числі за хабарі? Чому тоді, майно, що стало у власності вказаної ОСОБИ протизаконним способом, не повернути у дохід держави? Це цілком логічно? Але судді міркують по іншому. При винесенні вказаної ухвали судді апеляційної інстанції (певно, вони теж беруть хабарі?) думають мірками невизначеності своєї долі у майбутньому - «а раптом і мене колись злапають на хабарі»? Тому не можна застосовувати до свого колеги суворі заходи покарання, в тому числі конфіскацію майна. Дивись, в майбутньому в такій самій ситуації і тобі теж допоможуть аналогічним чином? Як на мене, за вказаний злочин має бути одне покарання довічне ув"язнення або смертна кара і без пом"якшуючих обставин - зловили на хабарі - тюрма або розстріл?
Ви ж подивіться, що виробляють суди із хабарниками - всі засуджені ОСОБИ по ч.2 ст.368 КК України «Одержання хабара у великому розмірі» у 2012-2014рр. в місцевих судах Рівненської області згідно вироків отримали покарання на строк п"ять років (як правило із звільненням від відбування покарання з випробуванням). Закон встановив покарання за вказане протиправне діяння у вигляді позбавлення волі на строк від п"яти до десяти років з конфіскацією майна та позбавленням права займати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років. Всі особи, що були засуджені по ч.2 ст.368 КК України отримали не більше п"яти років.
Чому суди дають мінімальні терміни покарання ? Чому не шість-сім – вісім років? Чому апеляційна інстанція жодного разу не задовольнила скаргу прокурора на м"яке покарання? Справа у тому, що судді роблять це умисно, адже при ухваленні вироку з позбавленням волі на строк не більше п"яти років є можливість застосування до засудженого ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням. Що вони і успішно роблять, ухвалюючи відповідні судові рішення , цинічно мотивуючи їх тим, що призначені покарання у відповідності до вимог ч.2 ст.50 КК України є необхідними і достатніми для виправлення засуджених та попередження вчинення нових злочинів.
Осмислюючи вказані рядки, я сам себе запитав. Чи є достатнім покарання судді Підгорного І.І . для його виправлення із звільненням від відбування покарання? На мою думку - не достатньо. Чому? Тому , що в такому віці вже пізно проходити виправлення, людина вже сформована і характером, і поглядами, і звичками. З другого боку, якщо суддя лишиться на посаді - він, що припинить брати хабарі? Ніколи! Він буде продовжувати брати хабарі, але вже набагато хитріше, набагато законспірованіше, з врахуванням набутого досвіду, щоб не попастись повторно. А відносно виховного впливу - факт засудження ОСОБИ за отримання хабара і можливість звільнення від відбування покарання говорить сам за себе?! Виховний ефект-нуль! Ну попався, ну змушений віддати те, що набрав раніше, але звільнений від реального терміну ув"язнення ! В тюрму ж не сів?!
А у нас на різних рівнях говорять про корупцію. Чому вона Є? Що треба зробити для її подолання, і т.п? Потрібно всім чиновникам давати реальні терміни ув"язнення або застосовувати смертну кару і актуальність цього питання значно зменшиться. Цікаво почути думки з цього приводу?
Жуков Олександр
22.03.15р.
м.Львів
- 2016 : , , , , , , , , , , ,
- 2015 : , , , , , , , , , , ,
- 2014 : , , , , , , , , , , ,
- 2013 : , , , , , , , , , , ,
- 2012 : , , , , , , , , , , ,
- 2011 : , , , , , , , , , , ,
! , . .