| Громада • Інше | 13.10.12 р. |
До 70-річчя створення
Української Повстанської Армії
"І ось ідемо в бою життєвому,
тверді, міцні, незламні мов ґраніт -
бо плач не дав свободи ще нікому,
а хто борець - той здобуває світ..."
14 жовтня 2012 року у день Покрови Пресвятої Богородиці українці святкуватимуть 70-річчя створення Української Повстанської Армії.
Приємною та знаковою подією цієї річниці створення УПА є те, що 12 вересня 2012 року Ківерцівська міська рада за поданням Всеукраїнського об’єднання "Свобода" і за підтримки Братства ОУН-УПА у Волинській області імені Клима Савура та Ківерцівської районної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів одностайно ухвалила рішення "Про присвоєння звання "Почесний громадянин міста Ківерці" воїну УПА Ярмольчуку Григорію Івановичу.
Героїчна боротьба ОУН - УПА за незалежну українську державу і до цього часу залишається для багатьох українців якщо не "темною", то принаймні "тьмяною" сторінкою нашої історії. Попри чисельні публікації, що з'явилися в останні роки, в масовій свідомості продовжує жити насаджений десятиліттями фальшу і брехні міф про ОУН.
Між тим, об’єктивного поцінування діяльності Української Повстанської Армії вимагають не тільки її члени і симпатики, визнання УПА, нарівні з червоними партизанами, воюючою стороною у ІІ світовій війні вимагає сама історія.
Антибандерівські, тобто по суті антиукраїнські стереотипи, насаджені у свідомість населення України компартійними ідеологами, продовжують діяти і мають неабиякий вплив і після проголошення незалежної Української держави, за яку віддали свої життя воїни УПА. Ці отруйні психологічні стереотипи розколюють суспільство на "західняків" та "східняків", і відкривають ворота для влади над ним. Шлях подолання цієї недуги – поширення правди про Українську Повстанську Армію, її героїчну боротьбу та демократичну ідеологію.
З більшої частини України, яку окупували німці, 20 серпня 1941 р. був створений Рейхскомісаріат України. Він охоплював Волинь, Полісся, Правобережжя, частину Полтавщини і Запорожжя. На чолі Рейхскомісаріату Гітлер поставив Еріха Коха, штаб-квартира якого була в Рівному. (Галичину ще 1 серпня приєднано до Генеральної губернії). Гітлерівці впровадили в Україні, особливо в Рейхс-комісаріаті, жорстокий окупаційний режим. З економічного боку Україну було перетворено в німецьку колонію, яка мала бути джерелом продовольства й робочої сили. Великих репресій зазнали культура й освіта. З лютого 1942 р. німецькі окупанти почали, примусово вивозити українців на роботу до Німеччини (протягом 1942—1944 рр. з України вивезено близько 2 млн осіб). Каральні загони СС руйнували непокірні села, нещадно мордували цивільне населення. Уже в 1941 р. українському селянству було встановлено примусову здачу хліба, що призвело в ряді районів до голоду. В умовах жорстокого окупаційного режиму, зневаги національних прагнень українського народу, повного його безправ'я, нещадної експлуатації і грабежу ОУН кинула клич до самооборонної боротьби як єдиного шляху збереження й захисту народу.
Уже в 1942 р. низи вимагали переходу до загального збройного опору. Осередками такого опору спочатку стали Волинь і Полісся. Тут від початку війни діяли партизанські відділи "Поліської Січі" під проводом Тараса Бульби-Боровця. Тут же, на Волині, були сформовані партизансько-військові частини обох ОУН. У результаті об'єднання окремих відділів Української національної Самооборони, січовиків військових формувань ОУН у жовтні 1942 р. була створена Українська повстанська армія (УПА). Вона стала грізною військовою силою, яка повела боротьбу як проти німецьких загарбників, так і проти більшовицьких партизанів. Улітку 1943 р. УПА здійснила низку успішних боїв з окупаційними військами, внаслідок яких величезні території України були фактично під її контролем. З кінця 1943 р. центр УПА перенісся в Галичину, де тривала боротьба проти німецького терору.
У зв'язку з територіальним поширенням дій УПА розділилася на кілька груп: УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь, УПА-Схід. Для загального керівництва було створене Головне командування УПА з Головним військовим штабом, який очолив безстрашний борець за волю України Роман Шухевич. Восени 1943 р. командування УПА прийняло рішення створити посаду Головного командира УПА, яким і став Р. Шухевич під псевдонімом Тарас Чупринка (спочатку в ранзі підполковника, а з 22 січня 1946 p. — у ранзі генерала-хорунжого). На початку 1944 р. УПА, за приблизними даними, нараховувала 100 тис. вояків.
Навесні 1944 р. відбулися перші великі збройні сутички УПА з військами НКВД, наприклад, неподалік с.Гурби тодішньго Мізоцького р-ну на Рівненщині. Па початку 1946 р. для ліквідації повстанського руху в західні області України було перекинуто регулярні частини радянської армії, прикордонні та внутрішні війська, посилені загонами МДБ з танками, артилерією та авіацією (за офіційними даними - 585 тис. чоловік). За шість місяців відбулося понад 1,5 тис. боїв, у яких втрати УПА склали 5000 вояків, а радянських військ - 15000.
Більшовицьким карателям не вдалося розгромити формування УПА. Вона продовжувала нерівну боротьбу, але після загибелі 5 березня 1950 р. Головнокомандувача ген.-хор. Р.Шухевича УПА як єдина військова формація припинила своє існування. Проте, окремі боївки, що продовжували зберігати боєздатність, і надалі вели обметені бойові дії і були ліквідовані лише наприкінці 1950-х років.
Колишні вояки УПА, перебуваючи у більшовицькому засланні в Сибіру, або проживаючи у зарубіжних країнах (Канаді, СІП А, Німеччині, Великобританії та ін.) ніколи не забували присяги, яку давали при вступі в українські збройні сили в 40-50-х роках. Вони робили все можливе, щоб прискорити здійснення заповітної мрії нашого українського народу - здобути Україні незалежність - і ця мрія збувається в наші дні.
Досі бажаючі не мали змоги дізнатися правду про упістів, про їх цілі і пожертву. Радянська історіографія зробила все можливе і неможливе, щоб національних оборонців представити як бандитів, німецьких прислужників.
Але знайте, що такої героїчної доби взагалі не знає історія людства. На героїзмі УПА і визвольно-революційного підпілля будуть виховуватися нові українські покоління. Боєць УПА і українский революціонер заступить місце мужнього спартанця в історії людства настав час і сфальсифікована історія поступається правдивій.
Слава Україні!
Богдан СУРМИК,
помічник депутата міської ради.
Коментарі
Увага! Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях. За зміст коментаря відповідає його автор.
13/10/12
Вічна Слава Героям !
Любові до України,патріотизму ,сили духу не хватає нинішньому поколінню.
Чи гідні ми нащадки борців за свободу України ?
Скільки ще будемо терпіти наругу на собою та державою ?
До яких пір манкурти та різна наволоч нами керуватиме?
Невже ми нінащо не здатні ???
Бандерівець
КОМЕНТУВАТИ
Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.