Допомогти сайту
Про нас Реклама Про місто Робота Оголошення Чутки Місцеві новини Найважливіше 21.07.2018, субота
Будь світлом сам собі




Допомогти сайту

АФІША


Очікується...


Весільні короваї

МІСЦЕВІ НОВИНИ

19.07.2018

У передвиборчий період всі проблеми ківерчан "вирішуються" якимось "чарівним" чином-"...вже найближчим часом..."))) Поспішайте, бо...

14.07.2018

Обіцянка-цяцянка, або година «Ч» на підході

13.07.2018

"Невеселі приколи": виграли грант, встановили суперсучасні вуличні світильники, а вони не світять... (((, а точніше з 16-ти працює лише 2

13.07.2018

Констанкевич не хоче щоб українці отримали доступні автомобілі???!!! Результати голосування

12.07.2018

Чи є шанс на виживання українських Карпат? І чому місцеві мешканці проти втручань журналістів? Про масштабну вирубку на Закарпатті

12.07.2018

Відеозапис 29-ої сесії т.зв. міськради (від 27.06.18)

11.07.2018

Під Верховною Радою протестують власники «євроблях»... блокуватимуть урядовий квартал доти, поки їх не почують

10.07.2018

Бандоолігархат аж пищить, так хоче підняти ціну на газ для населення - зустрічайте черговий лохотрон-новацію "різні постачальники")))

10.07.2018

Дорожнє полотно по вул. Квартальна повністю заасфальтували (+ фото)

10.07.2018

Прості вправи для спини!!! Кажуть, що ефективніші за всі ліки та...! Пробуйте й поширюйте

10.07.2018

Фоторепортаж Івана Купала Fest 2018

06.07.2018

...Освіта в школі не відповідає реальності від слова взагалі... Немає пасивної молоді – є непрофесійність у роботі з молоддю, у людей, які проводять..

05.07.2018

Як зберегти воду на території та наповнити колодязі

05.07.2018

У Ківерцях проводять набір на приватні курси крою та шиття

04.07.2018

Заходи на ІВАНА КУПАЛА ФЕСТ - 6 липня озеро Молодіжне м. Ківерці

04.07.2018

За місяць з Ківерцівського району вивезли 50 вагонів ділової деревини

04.07.2018

Кватирко і Колісник проходять у кримінальному провадженні щодо незаконних порубок у волинських заповідниках?!

02.07.2018

"Скільки ниточці не витися, а кінець завжди буде": у Озері батьки обіцяють бунт проти директора?!

02.07.2018

...«Урок щастя» в розкладі... «Школа вільних та небайдужих» відкрилася у Львові 1 вересня 2017 року,

02.07.2018

Китай офіційно скуповує грецькі території, на черзі Україна?!!!

01.07.2018

Загиблого волинського бійця зустріли в рідному селі Омельне на колінах. ВІДЕО

27.06.2018

Депутати т.зв. Ківерцівської міськради прийняли рішення про добровільне об"єднання з Сокиричівською та Суською сільськими радами. Чекаємо на вибори...

26.06.2018

День молоді без молоді: активні ківерчани про святкування у Ківерцях (+ відкрите звернення)

24.06.2018

У Карпилівці молодь ініціювала збір коштів для будівництва сільської дороги

21.06.2018

Зацініть! Викликати охорону або швидку, замовити ліки або продукти харчування, чи вирішити іншу соціальну проблему натиском однієї кнопки!

21.06.2018

Програма святкування Дня молоді у Ківерцях

19.06.2018

Ківерці без води: як лиш люди наробили розголосу - швидко знайшли винуватця (-ів) (+ відео)

19.06.2018

Місто має знати своїх "героїв": жителі міста Ківерці (по вул. Кармелюка та Космонавтів) скидають свої каналізаційні стоки прямо на вулицю?! (+ фото)

19.06.2018

Зелених насаджень у Ківерцях побільшало (+ фото)

19.06.2018

Прибирання озера "Молодіжне"

13.06.2018

Олімпійський день бігу у Ківерцях (+ фоторепортаж)

12.06.2018

«Цуманська пуща» запрошує на дводенний екологічний табір «Історії предковічного лісу» (23-24 червня)

11.06.2018

Ківерцівські боксери здобули перші місця на міжнародному турнірі в Одесі (+ фото)

09.06.2018

Ківерчани про постачання води: "...Живемо тільки вночі, як зомбі. Вдень працюємо, а вночі готуємо..."

07.06.2018

БІЖАТЬ УСІ: 13 червня ківерчан запрошують на Олімпійський день бігу (+ програма)

07.06.2018

Призначено нового редактора газети "Вільним шляхом" (+ фото)

07.06.2018

Ківерчан запрошують на безкоштовний органний концерт (костел, 9 червня, поч. о 16.00)

07.06.2018

Ківерчанам відремонтували аварійне приміщення підвалу

07.06.2018

Коли громада не господар((( Пікантна та сумна ситуація: конфлікт двох марнотрацтв - "музей"&Пушкін-Король?!

06.06.2018

Легкоатлети місцевої ДЮСШ у призерах командного чемпіонату України серед юніорів

04.06.2018

Для Ківерцівської лікарні придбають рентген за 2,5 мільйона гривень...

04.06.2018

То, вже проблему з дефіцитом місць у дитсадках Ківерці вирішили?! На базі КРЕНЦу хочуть відкрити центр інклюзивної освіти? (+ фото)

03.06.2018

Міжнародний день захисту дітей в м. Ківерці (+ фото)

03.06.2018

Поточний ремонт вулиці Козацька (+ фото)

03.06.2018

Відзначили 10 дітей міста Почесною грамотою та грошовою премією (+ фото)

01.06.2018

Сім"я Мартинюків, у якій народилася трійня, досі чекає на виділення коштів від місцевої влади: 200 тис грн вже виділили з міського бюджету, а...

01.06.2018

Дитяча бібліотека відзначила 70-річчя (+ фото)

01.06.2018

Людмила Тимощук очолила медичну комісію у т.зв. облраді

31.05.2018

Ківерчан запрошують на нескладний одноденний велопохід-прогулянку околицями міста (2 червня, збір о 9.30)

30.05.2018

У Гройсмана дитина спитала чому люди виїжджають з країни... Послухайте відповідь

30.05.2018

У районній бібліотеці відбулася актуальна розмова керівника управління соцзахисту з жителями міста щодо отримання субсидій

30.05.2018

74 учнів району вирушили до спортивно-оздоровчого табору «Артек-Буковель»

30.05.2018

Рівненські Карпати: велопохід з Білою Вороною історичними місцинами (+ купа фото)

28.05.2018

Збірна команда АДФ Волині переможець всеукраїнського турніру з дворового футболу Ю-15! (+ фото) Щирі вітання Миколі Озюку

23.05.2018

ФестивальЧемпіонів. "Відкриті уроки футболу"-2018. Дякуючи ФФУ, ФФВ та ФФКр. у школах хоч якось поповнюється спортивний інвентар (+ фото)

23.05.2018

Волонтери та учасники АТО з Ківерець вибороли «бронзу» у міжрайонному футбольному турнірі серед аматорських команд (+ фото)

23.05.2018

Небайдужими ківерчанами був куплений та відремонтований WV PASSAT. Автомобіль доставлений волонтерами в зону ООС нашим землякам в 14 бригаду (+ фото)

23.05.2018

"Знову на бувшому консервному заводі підпал!!! Вже вдруге, за два дні!!!"

Переглянути
більше новин >>>

 

НОВИНИ

21.06.2018

Геніально про українську мову: якщо ви це прочитаєте, жодного разу не пожалкуєте

26.04.2018

Хто насправді організував аварію на ЧАЕС

20.04.2018

???!!! Блокади Ленінграда німцями не було. А був ще один штучно створений радянською владою голодомор. А тепер згадайте частку українців у ньому...

20.04.2018

Крим: вижити в умовах санкцій

23.02.2018

Скільки коштують, скільки збирають у прокаті та скільки повертають фільми Держкіно

23.12.2017

Олеся Бацман: Нині прийшли до ZIKу, а завтра – до «Гордон» і «Цензор»

19.12.2017

Тимошенко заявила про махінацію банків наближених до Порошенка з курсом гривні

19.12.2017

В Австралії курсуватиме перший в світі потяг на сонячній енергії

19.12.2017

Народна реакція на здирництво: в Ірландії двоє дідів вирішили одружитися, щоб не платити податки

17.12.2017

Московити війнами усувають конкуренцію своєму газу та нафті. ІГІЛ та війна у Сирії - проект ФСБ Росії (розслідування)?!

15.12.2017

У знищенні відмовлено: Як військову колону Гіркина пропустили в Донецьк

14.12.2017

«Велика військова таємниця» бандоолігархату Порошенка полягає в тому, що економіка України - до цих пір "клодайк" для Росії?!!!

13.12.2017

Кому вигідно?! Україна імпортує дороге вугілля, а експортує дешеву електроенергію

13.12.2017

Pepsi зробила найбільше замовлення нових електровантажівок від Tesla

10.12.2017

Що фінансуватимуть з бюджету громади у 2018 році: 20 тис грн газеті "Вільним шляхом" на придбання оргтехніки? 135 тис на вуличне відеоспостереження...

10.12.2017

ЛЮДЕЙ ДІСТАЛО: У Черкасах розгромили суд, що відпустив БППшника, який вкрав 38 млн грн (ФОТО)

09.12.2017

Людству порадили не нянькатися з трупами заради порятунку Землі

05.12.2017

Екоялинки до Нового року (+ ФОТО) А живі хай ростуть...

02.12.2017

Google оголосила про повний перехід на відновлювану енергію

02.12.2017

Американці створили 3-колісний електрокар за 10 тис. доларів (+ФОТО)

01.12.2017

Хто кого кришує?! СБУ та прокурори зірвали спецоперацію НАБУ проти великого злочинного угруповання у Державній міграційній службі!

01.12.2017

Тупійте українці! Мудрі Ви нікому не потрібні. Через те Вам будуть постійно заливати з екранів мильне лайно. А господарі на Вас знайдуться

20.11.2017

Про одне з "найбідніших" міст США - класно влаштувались, а схеми обману держави "один в один" як в Україні?!

17.11.2017

Приховані сторони популярних корпорацій

14.11.2017

Китайське місто Шеньчжень з населенням 12 млн чоловік замінить всі громадські автобуси на електробуси до кінця 2017

Переглянути
більше новин >>>

 


Останні коментарі:
7/06/18
Потрібна медсестра в стоматкабінет м.Луцьк. Робота по пів дня сб-нд вихідний.Оплата по співбеседі. 0952048434 Іванна Мирославівна.
Іванна Мирославівна>>>

4/05/18
Вироби із натурального каменю за цінами виробника: пам’ятники, вази, підвіконня, сходи внутрішні та зовнішні, стільниці тощо, індивідуальні замовлення за бажанням замовника, можлива доставка, установка - Віктор 0674777235
Віктор>>>

3/05/18
1-го травня померла бабуся.
Дуже вдячний всім працівникам ритуальної служби!
Організували і зробили все на вищому рівні.
Павло Ф.>>>

3/04/18
Потрібен продавець на лінію роздачі в Ресторацію швидкого харчування "Оленка" м. Ківерці. За довідками звертатися за тел. 0950128749 - Людмила Ярославівна.>>>

14.03.18
Продається 3-кімнатна квартира, вул. Незалежності (центр, поруч маршрутки на Луцьк). У хорошому стані: автономне опалення, два балкони, гараж, підвал, грядка, санвузли роздільні, свіжий ремонт. Ціна договірна
заг площа - 76 км.м.
Моб. 099 792 8382>>>

27/02/18
Організації у м. Ківерці на постійну роботу потрібен бухгалтер та менеджер віком до 40 років зі знанням ПК. За довідками звертатись за телефоном: 0987332972 Людмила.
Людмила>>>

19/12/17
Продам 1кім квартиру в новобудові в Ківерцях. Площею 41м2 на 2 поверсі. Гарне планування. Автономне опалення, котел Bosch. Недорого! До квартири додається паркомісце! Дешевше ніж в забудовника! Терміново! Від власника. Тел.0995561999
>>>

1/11/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 61, 098 597-18-33
Олександр>>>

27/10/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 Олександр
Олександр>>>

17/10/17
Продаються дві дачні ділянки, які знаходяться поряд, на масиві «Жабка» площею по 0,6 га (можна під забудову) звертатись за телефонами: 050 831 99 16, 096 465 87 76 (є всі документи).>>>

14/10/17
Продається молода корова.
Тел. 066 78 21 581, 050 82 50 183>>>

2/10/17
Ну так вас призначили на цю посаду щоб щось змінити - так міняйте!!! Критикувати кожен може!!! А ви зробіть щоб та діяльність приносила користь!!! Чи вмієте тільки язиком молоти?! Щось за весь час вашої "діяльності" в районній раді не читав про жодну дієву пропозицію, окрім як щось закрити чи розвалити
Олександр>>>

27/09/17
Здам в оренду магазин, який розташований на площі автостанції, площею 24 квадратних метри.
тел. 066-293-87-86 Оксана
Оксана>>>

25/09/17
Потрібен працівник. Виготовлення меблів.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 9155283.
Богдан>>>

19/09/17
Ти Дужич молодець але іноді перегибаєш, на тій ВасІльєва вже років десять ніби танки їздили і зимою особливо плачевний стан був , певно жителі не винні, що спочатку ложать асфальт а тоді ведуть газ та каналізацію. Це ж закономірність в Україні. Там навіть не разу поточка неробилася. Повір що люди це оцінять і берегтимуть бо довго чекали.
житель вулиці Васільєва

Володимир Дужич:
певно, реальність така, що наші люди трохи оцінять, коли здаватимуть на ремонт хоча б по 3-5 тис грн, і трохи берегтимуть, коли сума з власної кишені зросте до 7-10 тис і більше. Все інше лише красиві слова й райдужні сподівання.

>>>

18/09/17
перш,ніж заздрити "васильєвцям" треба було й поспівчувати, коли в 90-х роках вони створювали вуличні кооперативи, щоб провести газ і як бережливо відносились до своєї вулиці, аби найменше пошкодити асфальтове покриття.Вулицю асфальтували в кінці 80-х років, не зразу було зроблено зливову каналізацію, що своє й зробило з дорогою.А якщо так хоче дбати про вулиці міста, то подбайте, щоби великовагові "фури" не їздили міськими дорогами де покриття не розраховане на великі вісьові навантаження.
Мешканка м.Ківерці Білоус>>>

13/09/17
Здам в оренду бетонозмішувач тел.099 3163559
Сергій>>>

17/08/17
Фірма "Тартак" набирає на постійне місце роботи верстатників деревообробних верстатів. Графік роботи - понеділок-п`ятниця, з 8-00 до 17-00, в тому числі обідня перерва.
Гарантуємо високу заробітну плату та офіційне працевлаштування.
Телефон для співбесіди - 050-373-67-17>>>

15/08/17
Пропали дві собаки породи лайка, чорно-білого кольору.
Прохання надати будь-яку інформацію, може хто бачив.
тел.+380507452108
Тетяна>>>

31/07/17
Підприємство запрошує на роботу
тракториста з категоріями А В С Д Е
Робота постійна, офіційне працевлаштування
За детальною інформацією звертатися за тел. 03327 27425

На роботу потрібні фахівці в сфері телекомунікацій:
- Кабельник – спаювальник
- Електромонтер лінійних споруд електрозв’язку
м. Ківерці, смт Цумань
Тел.: 03365 21207, 03327 27425
СЛД №2 м.Ківерці
Волинська філія
ПАТ "Укртелеком"
>>>


Останні оголошення:
7/06/18
Потрібна медсестра в стоматкабінет м.Луцьк. Робота по пів дня сб-нд вихідний.Оплата по співбеседі. 0952048434 Іванна Мирославівна.
Іванна Мирославівна>>>

4/05/18
Вироби із натурального каменю за цінами виробника: пам’ятники, вази, підвіконня, сходи внутрішні та зовнішні, стільниці тощо, індивідуальні замовлення за бажанням замовника, можлива доставка, установка - Віктор 0674777235
Віктор>>>

3/04/18
Потрібен продавець на лінію роздачі в Ресторацію швидкого харчування "Оленка" м. Ківерці. За довідками звертатися за тел. 0950128749 - Людмила Ярославівна.>>>

 
 
 
 



 

Погода в Україні

Від свята до свята!



Місячний календар

Bila Vorona. Клуб сімейного туризму



На головну


Люди 11.10.11 р.

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Продовжуючи тему про ціну незалежності України, 20-ту річницю котрої ми цьогоріч відзначаємо, познайомлю з долею мешканки Ківерець Софії Романівни ПЕТРУК. Бо вона заплатила за неї до¬рогу ціну - дев’ять молодих років перебування на Воркуті, за тисячі миль від дому, та десятиліття принижень і зневажання, позбавлен¬ня усіх громадянських прав тодішньою владою у рідному краї.

Вікопомний день - проголошення Акту Незалежності України – Софія Романівна та Нікон Артемович (нині покійний, світлої пам’яті) Петруки зустріли в Ківерцях, куди переїхали жити до доньки Лесі. Як пригадує жінка, сиділи біля телевізора і жадібно вслухалися у кожне мовлене з нього слово, а з очей котилися сльози. Тоді вірилося, що з цієї миті заживеться в рідній Україні вільно і заможно, без тотального тиску на особистість, а всі кривди і неправди підуть у небуття... Але, на жаль, поки що не все здійснилося із вимріяного й вистражданого українським народом... Проте, незважаючи на всі помилки та невдачі у держа­вотворенні, Софія Романівна сподівається, що українці ніколи не відступляться від свого ві­ковічного прагнення мати свою по-справжньому незалежну еко­номічно і політично державу.

 Вперше думки про незалежну Україну поселилися ще у дитячій голівці Софії Сасюк (дівоче прізви­ще) після цікавих розповідей дядька Федора, маминого брата, коли після важкої селянської праці вечорами збиралася родина за столом. Як ді­вчинка підросла, то він запропонував їй самій прочитати заборонені поль­ським урядом книжки національно-патріотичного спрямування. На той час вона була вже писемною – за­кінчила 2 класи польської школи, а як прийшли «перші совєти» у 1939 році, то - ще 2 роки провчилася. Звіс­но, вона не могла всього, описаного у тих книгах, осягнути своїм дитячим розумом, однак ще з малечку чітко усвідомила просту істину, що Бог і Україна – понад усе!

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Народилася ж Софія Романівна в Одерадах, у простій селянській родині, де шанувалася праця на землі й цінувалося все зароблене й нажите власним трудом. Крім неї в батьків, Лукії Кириківни та Романа Ігнатовича, було ще дві доньки – Ганна й Ніна. До війни батько господарював на 5 гектарах землі: чотири було під заставою в банку, а 1 гектар купив в пана, під лісом. Щоб погасити фінансові зобов’язання перед банком, Сасюки щороку мали продати добре вгодованого кабанця і корову або коня. Отож, вся сім’я працювала, не покладаючи рук, на своїй землі. Проте недовго, бо у вересні 1939 року прийшли «визволителі»:

- Ми цілий тиждень з това­ришками бігали в Дерно, на Київський шлях їх зустрічати, - пригадує Софія Петрук, - а їх все не було, то й перестали очікувати. Аж тут селом про­котилася чутка, ніби йдуть. Ми ж швиденько зібралися: квітів нарвали, свіжоспечену хлібину взяли й кинулися хутчіш на зустріч, вітаючи їх словами: «Ви наші визво­лителі!». Побаченим були вражені - військо обідране й нахабне. На нашу щиросердечність вони єхидно відповіли: «Да, дєвушкі, асвободім вас от хромових сапожков да бєлих піражков». Ці слова, наче камінь лягли на душу і вкарбувалися в мою пам’ять навічно.

По дорозі додому дівчата зайшли перепочити до знайомих в Покащеві та й стали ділитися враженнями від побаченого та почутого, а господар дому відказує: «Почекайте, скоро почнуть ходити з хати в хату та описувати господарство, а потім  забирати його і вивозити до Сибіру. Тільки ж не розповідайте нікому про нашу розмову...».

- І так нам страшно стало, – про­довжує свою розповідь жінка. - А ще страшніше було від того, як усе, переповідане в Одеради, почало справджуватися. До чорної мітки нової влади, тобто до тих, кого мали вивозити, потрапила й сім’я мого дядька, проте війна зашкодила цьому здійснитися. І коли ми по­бачили як німці бомбардують Луцьк, то по-дитячому щиро тішилися, що вже нікуди не заберуть ні нас, ні наших рідних...

Нова окупаційна, німецька, влада теж принесла багато лиха на Вкраїнську землю – вбивали, нищили, нещадно експлуатували україн­ців, а ще – вивозили на каторжні роботи, тільки вже в Німеччину. Під вивіз потрапляла й Софія. Дякува­ти Богу, люди допомогли підробити документи – зменшили їй літ за паперами. Тож, ця участь оминула найстаршу з трьох сестер Сасюк. Однак через кілька літ потрапить Софія під колесо комуністичної репресивної машини...

Коли в 1944 році лінія фронту знову пролягла через Західну Україну, в Одерадах та й усіх навколишніх селах до армії забрали майже всіх чоловіків, яких не репресували в 1939-40 роках, хто не загинув у перші дні війни, кого не знищили фашисти, хто ще здужав тримати рушницю в руках. Отож, забрали на війну й Романа Ігнатовича Сасюка, хоча тому вже й виповнилося 44 роки від роду. І пройшов цей по­важний чоловік через пів-Європи, розміновуючи дороги, будинки й цілі міста й села, тим самим рятуючи життя тисячам й тисячам людей, бо ж сапером був. Бойових нагород, а не нинішніх, ювілейних(!) мав багато він - відчайдухом був за вдачею, хоча й не переступав межу розум­ного, бо ж недаремно з військового підрозділу вціліло лише троє одно­полчан, серед яких і Роман Сасюк. Повернувся додому батько живим і здоровим перед Різдвом, але якого точно року: чи 46-го чи 47-го вже й не пам’ятає Софія Романівна.

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Дочекавшись з фронту тата, дівчата з полегшенням зітхнули. Адже довелося їм без чоловіка в господі й сіяти самим, і косити, і жати, і мо­лотити, але з голоду не повмирали і милостині не ходили просити. Най­більше дісталося найстаршій Софії, бо ж мама хворіла, а вся найважча чоловіча робота лягла на її тендітні плечі. До того ж, ще й на роботу ходила в Олику, на молочарню:

- Яка ж то важка праця була! – зі­тхає моя співрозмовниця. – Зимою, на ставку рубали сокирою лід на шматки, складали їх на підводу й возили у єврейські льохи. Потім заливали водою, створюючи такий, своєрідний, природний холодильник для зберігання масла, яке потім відправляли на фронт. Саме ж масло збивали у величезній діжці, з обох сторін якої було прикріплено ручки, за допомогою них діжка з вершками оберталася. Чим скоріше крутиш, тим скоріше зіб’ється масло. Як уже утворяться крупинки жиру, то потрібно було ще добре його промити у чистій воді по кілька разів... Мили доти, доки воно не зіб’ється у суцільну грудку й там не висту­пить жодної краплинки води. Після такого трудодня, здавалося, руки повідпадають від тіла, а серце ви­скочить з грудей. Оплатою цієї праці було 50 карбованців на місяць, а буханка хліба, приміром, коштувала 100 крб. Отож, як почую, що люди тепер бідкаються й нарікають на нестатки та важкі умови праці, то так кортить застерегти, аби ж не гнівили Бога, адже нинішнє життя - справжня розкіш, у порівнянні з тим, що довелося пережити нам.

Працювала Софія Сасюк на молочарні доти, доки до них не на­відався агент МГБ, переодягнений повстанцем з погрозами покарати на смерть за співпрацю з «совітами».

 Про те, що це не справжній вояк УПА, її родина знала достеменно, як і те, що на Волині таких агентів було 40 тисяч заслано в загони УПА для дискредитації борців за Украї­ну, адже вони самовільно вчиняли терористичні акції проти мирного на­селення, сіючи розбрат між народом і вояками-патріотами. Про погрози вона розповіла керівництву молочар­ні, а там знали справжню ситуацію і відповіли їй: «Вирішуй сама – якщо не вийдеш на роботу, то отримаєш кілька місяців судимості, якщо ж не послухаєшся погроз, то загинеш». Отож, Софія Романівна не пішла більше на роботу, а за відмовку взя­ла те, що почалися жнива, а мама хворіла, тато ж був на фронті...

Вже після того, як закінчилася війна і повернувся Роман Сасюк до родини, батько і старша дочка вла­штувалися на роботу на конезавод в Олику. Прямо на робочому місці восени 1951-го арештували фрон­товика Романа Ігнатовича Сасюка за співробітництво з бандерівцями, відібравши всі до одного бойові на­городи. А через два тижні прийшли й за старшою донькою. Слідство тривало недовго, поспішно було винесено й обвинувальний вирок ро­дині фронтовика, але надто жорсто­кий – батька засудили до 25-ти років тюремного ув’язнення, 5-ти років посення та 5-ти років позбавлення громадянських прав (як в тюрмі з гіркотою жартували: 5 років – «на ноги» і 5 - «на руки»). Старшу доньку Софію Сасюк засудили до 10-ти ро­ків тюремного ув’язнення, 5-ти років поселення та 5-ти років позбавлення громадянських прав. Хвору дружину з двома молодшими доньками-підлітками вивезли до Тюменської області на каторжні роботи на лісоповалі. Роман Ігнатович і Со­фія Сасюки відбували покарання на Воркуті.

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Ця трагедія стала­ся, як зізнався через двадцять років при випадковій зустрічі колишній начальник Олицького МГБ Петро­шевський (записано зі слів, тож можлива помилка в прізвищі – авт.) молодшій доньці Сасюків Ніні – «просто виконували доведений з Кремля план на «ворогів народу», бо підстав для їхнього арешту не було жодних». Але найприкріше у цій ситуації те, що знайшлися з числа односельців, навіть далеких родичів ті, хто обмовляв неви­нних людей, хто тішився з їхнього нещастя, чиїми руками нівечилися людські долі, а подекуди й життя. Наприклад, маму вразило, що їхній ледачий сусіда, який постійно по­бирався шматком хліба у Сасюків, не криючись від людського ока, зловтішався, коли вивозили родину до Сибіру, на що Лукія Кириківна погордо відповіла: «З Божою поміччю дамо собі раду й там, а ти ледачим та голодним злидарем так і залишишся». Софія Романівна стверджує, що зрадники були й серед повстанців, адже головним свідком у її справі був якийсь Бєльський. Він, рятуючи своє життя, зрадив народ, боронити який присягався до кінця днів своїх, й кинувся випрошувати у нової влади собі милості, без докорів совісті виказуючи імена побратимів, людей, які допомагали їм вижити у тих умовах, називаючи прізвища навіть тих, хто, на його думку, міг співчувати бандерівцям. Це Софія зрозуміла, коли під час слідства зустрілася з обмов­ником і він зізнався, що цієї дівчини зовсім не знає і ніколи не бачив. Проте до уваги цього факту найгуманніший у світі суд не взяв. Й не випросив зрадник милостині для себе, бо відсидів у тюрмі 25 років, ні днем не менше, а долю скалічив ба­гатьом. Сасюкам же амністією після смерті Сталіна термін ув’язнення було зменшено, але до того пе­редували ще довгий шлях етапом до Воркути, роки важкої каторжної праці у краї вічної мерзлоти, при­ниження і знущання над нещасними людьми. Пам’ятається й по нині Софії Романівні, як посадили її до карцеру за те, що відмовилася пи­сати касаційного листа з проханням до Верховного Суду переглянути її справу, бо це означало б, що визнає свою вину й просить помилування. Дівчина навпаки зухвало кинула в лице слідчому: «Я боюся лише Божого суду, а не вашого, бо я ні в чому не винна». Після цього її посадили до невеличкої кімнат­ки, наповненої холодною водою, змусили зняти верхній одяг і стояти не притуляючись до стін увесь день. Монотонну тишу порушувало розмі­рене капання такої ж льодяної води зі стелі. На ніч арестанці кинули під ноги дощатий настил і дозволили сяк-так одягнутися. З досвідком тортури повторилися...

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

- Всього пережитого, - з сумом зізнається Софія Петрук, - й не пере­кажеш, хоча пам’ятається все до найменших дрібниць. Буває, що вночі й зіниць не закрию, бо у споминах пропливає все життя, як картинки у кіно, і так стає на душі важко... Подумаю, скільки несправедливості було, скільки люду задарма знище­но... От, приміром, наша родина, мої дядьки – вони ж хотіли жити на своїй землі, розмовляти рідною мовою, молитися до Бога мовою батьків, щоб діти навчалися у школіукраїнською... Ну який же то гріх чи злочин? За що нас мордували й ка­рали? До того ж, цього прагнули не лише західняки, як радянські ідеологи утовкмачували у наші голови, адже пліч-о-пліч з маминим братом, Федо­ром Денисюком, боронили українську землю від коричневої і червоної чуми уродженці Донеччини. Вони його й поховали, як той загинув у бою, по-своєму – встановивши хрест на могилі покійного у ногах, а не в голові, як традиційно це роблять у нашій місцевості. А за що позбавили мого тата-фронтовика нагород і будь-яких прав, не кажучи вже про заслужені пільги? Лише подумайте: воював, працював на конезаводі, у шахті на Воркуті, а як повернулися в 60-их роках до Олики, то теж пішов працювати на конезавод і пенсії не отримував. Лише наприкінці вісімде­сятих йому призначили пенсію.

Як бачимо, репресивна машина тоталітарного режиму не жалува­ла нікого – ні старих, ні малих; ні чоловіків, ні жінок. Через свої жорна вона перепустила в Одерадах, мабуть, кожну другу родину, але й не тільки там. Наприклад, чоловік Софії Романівни Петрук Никон Артемович, уродженець Тернопільщини, але місцем їхнього знайомства була все та ж Воркута, бо він теж був засудженим через свої національні переконання і відбував там пока­рання. «Вину» своїх батьків перед тим режимом одпокутували й їхні діти – Леся й Василь, бо народилися у краї вічної мерзлоти, і їхні оченята на цім світі вперше стріли не дивну красу України з її блакиттю безкрайо­го неба та золотом полів, а неозорі засніжені далі чужини... Дякувати Богу така участь оминула молод­шого сина Миколи, бо він справжній волинянин, з’явився на світ непода­лік того місця, де закопана пуповина його роду з діда-прадіда. Тут вони пустили й своє коріння – вже вирос­ли їхні діти й тішать онуки. І так воно й має бути за законами Божими й природи! Але скільки українських ро­дів було вирвано з корінням з рідної землі і загублено на чужині впродовж століть?! Хіба це недостатня ціна, заплачена кров’ю за незалежність України і за вільне й заможне життя свого народу?!

Марія ХІТЬКО.

 Фото з домашнього архіву: Воркута, 1954 р.

Джерело: «Вільним шляхом» від 8.10.11 р.

 


Коментарі

Ще нема

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.


Підпис (обов'язково):
e-mail (бажано):
Контрольне антиспамове поле.
Введіть маленькими українськими літерами
назву поточного місяця (обов'язково)
:
Пароль (для зареєстрованих):

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET  
© Володимир Дужич (ідея, графічний дизайн), тел. +38 099 0000493, kivertsi_on-line@ukr.net
© zeppelin (веб-дизайн, програмування)