Допомогти сайту
Про нас Реклама Про місто Робота Оголошення Чутки Місцеві новини Найважливіше 21.07.2018, субота
Де кохання, там і Бог




Допомогти сайту

АФІША


Очікується...


Весільні короваї

МІСЦЕВІ НОВИНИ

19.07.2018

У передвиборчий період всі проблеми ківерчан "вирішуються" якимось "чарівним" чином-"...вже найближчим часом..."))) Поспішайте, бо...

14.07.2018

Обіцянка-цяцянка, або година «Ч» на підході

13.07.2018

"Невеселі приколи": виграли грант, встановили суперсучасні вуличні світильники, а вони не світять... (((, а точніше з 16-ти працює лише 2

13.07.2018

Констанкевич не хоче щоб українці отримали доступні автомобілі???!!! Результати голосування

12.07.2018

Чи є шанс на виживання українських Карпат? І чому місцеві мешканці проти втручань журналістів? Про масштабну вирубку на Закарпатті

12.07.2018

Відеозапис 29-ої сесії т.зв. міськради (від 27.06.18)

11.07.2018

Під Верховною Радою протестують власники «євроблях»... блокуватимуть урядовий квартал доти, поки їх не почують

10.07.2018

Бандоолігархат аж пищить, так хоче підняти ціну на газ для населення - зустрічайте черговий лохотрон-новацію "різні постачальники")))

10.07.2018

Дорожнє полотно по вул. Квартальна повністю заасфальтували (+ фото)

10.07.2018

Прості вправи для спини!!! Кажуть, що ефективніші за всі ліки та...! Пробуйте й поширюйте

10.07.2018

Фоторепортаж Івана Купала Fest 2018

06.07.2018

...Освіта в школі не відповідає реальності від слова взагалі... Немає пасивної молоді – є непрофесійність у роботі з молоддю, у людей, які проводять..

05.07.2018

Як зберегти воду на території та наповнити колодязі

05.07.2018

У Ківерцях проводять набір на приватні курси крою та шиття

04.07.2018

Заходи на ІВАНА КУПАЛА ФЕСТ - 6 липня озеро Молодіжне м. Ківерці

04.07.2018

За місяць з Ківерцівського району вивезли 50 вагонів ділової деревини

04.07.2018

Кватирко і Колісник проходять у кримінальному провадженні щодо незаконних порубок у волинських заповідниках?!

02.07.2018

"Скільки ниточці не витися, а кінець завжди буде": у Озері батьки обіцяють бунт проти директора?!

02.07.2018

...«Урок щастя» в розкладі... «Школа вільних та небайдужих» відкрилася у Львові 1 вересня 2017 року,

02.07.2018

Китай офіційно скуповує грецькі території, на черзі Україна?!!!

01.07.2018

Загиблого волинського бійця зустріли в рідному селі Омельне на колінах. ВІДЕО

27.06.2018

Депутати т.зв. Ківерцівської міськради прийняли рішення про добровільне об"єднання з Сокиричівською та Суською сільськими радами. Чекаємо на вибори...

26.06.2018

День молоді без молоді: активні ківерчани про святкування у Ківерцях (+ відкрите звернення)

24.06.2018

У Карпилівці молодь ініціювала збір коштів для будівництва сільської дороги

21.06.2018

Зацініть! Викликати охорону або швидку, замовити ліки або продукти харчування, чи вирішити іншу соціальну проблему натиском однієї кнопки!

21.06.2018

Програма святкування Дня молоді у Ківерцях

19.06.2018

Ківерці без води: як лиш люди наробили розголосу - швидко знайшли винуватця (-ів) (+ відео)

19.06.2018

Місто має знати своїх "героїв": жителі міста Ківерці (по вул. Кармелюка та Космонавтів) скидають свої каналізаційні стоки прямо на вулицю?! (+ фото)

19.06.2018

Зелених насаджень у Ківерцях побільшало (+ фото)

19.06.2018

Прибирання озера "Молодіжне"

13.06.2018

Олімпійський день бігу у Ківерцях (+ фоторепортаж)

12.06.2018

«Цуманська пуща» запрошує на дводенний екологічний табір «Історії предковічного лісу» (23-24 червня)

11.06.2018

Ківерцівські боксери здобули перші місця на міжнародному турнірі в Одесі (+ фото)

09.06.2018

Ківерчани про постачання води: "...Живемо тільки вночі, як зомбі. Вдень працюємо, а вночі готуємо..."

07.06.2018

БІЖАТЬ УСІ: 13 червня ківерчан запрошують на Олімпійський день бігу (+ програма)

07.06.2018

Призначено нового редактора газети "Вільним шляхом" (+ фото)

07.06.2018

Ківерчан запрошують на безкоштовний органний концерт (костел, 9 червня, поч. о 16.00)

07.06.2018

Ківерчанам відремонтували аварійне приміщення підвалу

07.06.2018

Коли громада не господар((( Пікантна та сумна ситуація: конфлікт двох марнотрацтв - "музей"&Пушкін-Король?!

06.06.2018

Легкоатлети місцевої ДЮСШ у призерах командного чемпіонату України серед юніорів

04.06.2018

Для Ківерцівської лікарні придбають рентген за 2,5 мільйона гривень...

04.06.2018

То, вже проблему з дефіцитом місць у дитсадках Ківерці вирішили?! На базі КРЕНЦу хочуть відкрити центр інклюзивної освіти? (+ фото)

03.06.2018

Міжнародний день захисту дітей в м. Ківерці (+ фото)

03.06.2018

Поточний ремонт вулиці Козацька (+ фото)

03.06.2018

Відзначили 10 дітей міста Почесною грамотою та грошовою премією (+ фото)

01.06.2018

Сім"я Мартинюків, у якій народилася трійня, досі чекає на виділення коштів від місцевої влади: 200 тис грн вже виділили з міського бюджету, а...

01.06.2018

Дитяча бібліотека відзначила 70-річчя (+ фото)

01.06.2018

Людмила Тимощук очолила медичну комісію у т.зв. облраді

31.05.2018

Ківерчан запрошують на нескладний одноденний велопохід-прогулянку околицями міста (2 червня, збір о 9.30)

30.05.2018

У Гройсмана дитина спитала чому люди виїжджають з країни... Послухайте відповідь

30.05.2018

У районній бібліотеці відбулася актуальна розмова керівника управління соцзахисту з жителями міста щодо отримання субсидій

30.05.2018

74 учнів району вирушили до спортивно-оздоровчого табору «Артек-Буковель»

30.05.2018

Рівненські Карпати: велопохід з Білою Вороною історичними місцинами (+ купа фото)

28.05.2018

Збірна команда АДФ Волині переможець всеукраїнського турніру з дворового футболу Ю-15! (+ фото) Щирі вітання Миколі Озюку

23.05.2018

ФестивальЧемпіонів. "Відкриті уроки футболу"-2018. Дякуючи ФФУ, ФФВ та ФФКр. у школах хоч якось поповнюється спортивний інвентар (+ фото)

23.05.2018

Волонтери та учасники АТО з Ківерець вибороли «бронзу» у міжрайонному футбольному турнірі серед аматорських команд (+ фото)

23.05.2018

Небайдужими ківерчанами був куплений та відремонтований WV PASSAT. Автомобіль доставлений волонтерами в зону ООС нашим землякам в 14 бригаду (+ фото)

23.05.2018

"Знову на бувшому консервному заводі підпал!!! Вже вдруге, за два дні!!!"

Переглянути
більше новин >>>

 

НОВИНИ

21.06.2018

Геніально про українську мову: якщо ви це прочитаєте, жодного разу не пожалкуєте

26.04.2018

Хто насправді організував аварію на ЧАЕС

20.04.2018

???!!! Блокади Ленінграда німцями не було. А був ще один штучно створений радянською владою голодомор. А тепер згадайте частку українців у ньому...

20.04.2018

Крим: вижити в умовах санкцій

23.02.2018

Скільки коштують, скільки збирають у прокаті та скільки повертають фільми Держкіно

23.12.2017

Олеся Бацман: Нині прийшли до ZIKу, а завтра – до «Гордон» і «Цензор»

19.12.2017

Тимошенко заявила про махінацію банків наближених до Порошенка з курсом гривні

19.12.2017

В Австралії курсуватиме перший в світі потяг на сонячній енергії

19.12.2017

Народна реакція на здирництво: в Ірландії двоє дідів вирішили одружитися, щоб не платити податки

17.12.2017

Московити війнами усувають конкуренцію своєму газу та нафті. ІГІЛ та війна у Сирії - проект ФСБ Росії (розслідування)?!

15.12.2017

У знищенні відмовлено: Як військову колону Гіркина пропустили в Донецьк

14.12.2017

«Велика військова таємниця» бандоолігархату Порошенка полягає в тому, що економіка України - до цих пір "клодайк" для Росії?!!!

13.12.2017

Кому вигідно?! Україна імпортує дороге вугілля, а експортує дешеву електроенергію

13.12.2017

Pepsi зробила найбільше замовлення нових електровантажівок від Tesla

10.12.2017

Що фінансуватимуть з бюджету громади у 2018 році: 20 тис грн газеті "Вільним шляхом" на придбання оргтехніки? 135 тис на вуличне відеоспостереження...

10.12.2017

ЛЮДЕЙ ДІСТАЛО: У Черкасах розгромили суд, що відпустив БППшника, який вкрав 38 млн грн (ФОТО)

09.12.2017

Людству порадили не нянькатися з трупами заради порятунку Землі

05.12.2017

Екоялинки до Нового року (+ ФОТО) А живі хай ростуть...

02.12.2017

Google оголосила про повний перехід на відновлювану енергію

02.12.2017

Американці створили 3-колісний електрокар за 10 тис. доларів (+ФОТО)

01.12.2017

Хто кого кришує?! СБУ та прокурори зірвали спецоперацію НАБУ проти великого злочинного угруповання у Державній міграційній службі!

01.12.2017

Тупійте українці! Мудрі Ви нікому не потрібні. Через те Вам будуть постійно заливати з екранів мильне лайно. А господарі на Вас знайдуться

20.11.2017

Про одне з "найбідніших" міст США - класно влаштувались, а схеми обману держави "один в один" як в Україні?!

17.11.2017

Приховані сторони популярних корпорацій

14.11.2017

Китайське місто Шеньчжень з населенням 12 млн чоловік замінить всі громадські автобуси на електробуси до кінця 2017

Переглянути
більше новин >>>

 


Останні коментарі:
7/06/18
Потрібна медсестра в стоматкабінет м.Луцьк. Робота по пів дня сб-нд вихідний.Оплата по співбеседі. 0952048434 Іванна Мирославівна.
Іванна Мирославівна>>>

4/05/18
Вироби із натурального каменю за цінами виробника: пам’ятники, вази, підвіконня, сходи внутрішні та зовнішні, стільниці тощо, індивідуальні замовлення за бажанням замовника, можлива доставка, установка - Віктор 0674777235
Віктор>>>

3/05/18
1-го травня померла бабуся.
Дуже вдячний всім працівникам ритуальної служби!
Організували і зробили все на вищому рівні.
Павло Ф.>>>

3/04/18
Потрібен продавець на лінію роздачі в Ресторацію швидкого харчування "Оленка" м. Ківерці. За довідками звертатися за тел. 0950128749 - Людмила Ярославівна.>>>

14.03.18
Продається 3-кімнатна квартира, вул. Незалежності (центр, поруч маршрутки на Луцьк). У хорошому стані: автономне опалення, два балкони, гараж, підвал, грядка, санвузли роздільні, свіжий ремонт. Ціна договірна
заг площа - 76 км.м.
Моб. 099 792 8382>>>

27/02/18
Організації у м. Ківерці на постійну роботу потрібен бухгалтер та менеджер віком до 40 років зі знанням ПК. За довідками звертатись за телефоном: 0987332972 Людмила.
Людмила>>>

19/12/17
Продам 1кім квартиру в новобудові в Ківерцях. Площею 41м2 на 2 поверсі. Гарне планування. Автономне опалення, котел Bosch. Недорого! До квартири додається паркомісце! Дешевше ніж в забудовника! Терміново! Від власника. Тел.0995561999
>>>

1/11/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 61, 098 597-18-33
Олександр>>>

27/10/17
Потрібен працівник слюсар-зварювальник.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 886 40 Олександр
Олександр>>>

17/10/17
Продаються дві дачні ділянки, які знаходяться поряд, на масиві «Жабка» площею по 0,6 га (можна під забудову) звертатись за телефонами: 050 831 99 16, 096 465 87 76 (є всі документи).>>>

14/10/17
Продається молода корова.
Тел. 066 78 21 581, 050 82 50 183>>>

2/10/17
Ну так вас призначили на цю посаду щоб щось змінити - так міняйте!!! Критикувати кожен може!!! А ви зробіть щоб та діяльність приносила користь!!! Чи вмієте тільки язиком молоти?! Щось за весь час вашої "діяльності" в районній раді не читав про жодну дієву пропозицію, окрім як щось закрити чи розвалити
Олександр>>>

27/09/17
Здам в оренду магазин, який розташований на площі автостанції, площею 24 квадратних метри.
тел. 066-293-87-86 Оксана
Оксана>>>

25/09/17
Потрібен працівник. Виготовлення меблів.
Досвід роботи не обов"язковий.
Робота у Ківерцях.
Моб. 066 9155283.
Богдан>>>

19/09/17
Ти Дужич молодець але іноді перегибаєш, на тій ВасІльєва вже років десять ніби танки їздили і зимою особливо плачевний стан був , певно жителі не винні, що спочатку ложать асфальт а тоді ведуть газ та каналізацію. Це ж закономірність в Україні. Там навіть не разу поточка неробилася. Повір що люди це оцінять і берегтимуть бо довго чекали.
житель вулиці Васільєва

Володимир Дужич:
певно, реальність така, що наші люди трохи оцінять, коли здаватимуть на ремонт хоча б по 3-5 тис грн, і трохи берегтимуть, коли сума з власної кишені зросте до 7-10 тис і більше. Все інше лише красиві слова й райдужні сподівання.

>>>

18/09/17
перш,ніж заздрити "васильєвцям" треба було й поспівчувати, коли в 90-х роках вони створювали вуличні кооперативи, щоб провести газ і як бережливо відносились до своєї вулиці, аби найменше пошкодити асфальтове покриття.Вулицю асфальтували в кінці 80-х років, не зразу було зроблено зливову каналізацію, що своє й зробило з дорогою.А якщо так хоче дбати про вулиці міста, то подбайте, щоби великовагові "фури" не їздили міськими дорогами де покриття не розраховане на великі вісьові навантаження.
Мешканка м.Ківерці Білоус>>>

13/09/17
Здам в оренду бетонозмішувач тел.099 3163559
Сергій>>>

17/08/17
Фірма "Тартак" набирає на постійне місце роботи верстатників деревообробних верстатів. Графік роботи - понеділок-п`ятниця, з 8-00 до 17-00, в тому числі обідня перерва.
Гарантуємо високу заробітну плату та офіційне працевлаштування.
Телефон для співбесіди - 050-373-67-17>>>

15/08/17
Пропали дві собаки породи лайка, чорно-білого кольору.
Прохання надати будь-яку інформацію, може хто бачив.
тел.+380507452108
Тетяна>>>

31/07/17
Підприємство запрошує на роботу
тракториста з категоріями А В С Д Е
Робота постійна, офіційне працевлаштування
За детальною інформацією звертатися за тел. 03327 27425

На роботу потрібні фахівці в сфері телекомунікацій:
- Кабельник – спаювальник
- Електромонтер лінійних споруд електрозв’язку
м. Ківерці, смт Цумань
Тел.: 03365 21207, 03327 27425
СЛД №2 м.Ківерці
Волинська філія
ПАТ "Укртелеком"
>>>


Останні оголошення:
7/06/18
Потрібна медсестра в стоматкабінет м.Луцьк. Робота по пів дня сб-нд вихідний.Оплата по співбеседі. 0952048434 Іванна Мирославівна.
Іванна Мирославівна>>>

4/05/18
Вироби із натурального каменю за цінами виробника: пам’ятники, вази, підвіконня, сходи внутрішні та зовнішні, стільниці тощо, індивідуальні замовлення за бажанням замовника, можлива доставка, установка - Віктор 0674777235
Віктор>>>

3/04/18
Потрібен продавець на лінію роздачі в Ресторацію швидкого харчування "Оленка" м. Ківерці. За довідками звертатися за тел. 0950128749 - Людмила Ярославівна.>>>

 
 
 
 



 

Погода в Україні

Від свята до свята!



Місячний календар

Bila Vorona. Клуб сімейного туризму



На головну


Люди 15.08.11 р.

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Можна багато дискутувати про ціну Незалежності України й досягнення держави впродовж двадцятиліття її суверенітету. Багато хто із скептиків чи відвертих недругів дорікає, що, мовляв, вона, тобто незалежність, впала для українців з неба, а  тому й відчутних поступів у державотворенні не помітно.

Я особисто завжди розуміла, що кожен такий словесний напад – це безпідставна, порожня балачка невігласа, нездатного бодай перегорнути кілька сторінок історії свого краю, подивитися в очі людям, які поруч, з котрими зустрічаєшся ледве не щодня, поцікавитися як їм жилося не двадцять, а тридцять-п’ятдесят-шістдесят років тому і порівняти з сьогоденням та врешті зрозуміти справжню ціну незалежності України, на вівтар якої впродовж століть віддавалися людські життя.

Яскравим прикладом-підтвердженням цього є страдницька доля людей, з котрими мені пощастило зустрітися й поспілкуватися. І, незважаючи на те, що  наближається їм вже дев’ятий десяток літ, у їхній пам’яті, як у живій книзі правдивої історії, назавше вкарбувалося все пережите. А звідати таки й справді довелося багато – війну, родинні трагедії, усвідомлення свого призначення на цім світі, нехай і жертовного – стати на шлях боротьби за волю народу. Вони зазнали фізичного насилля, приниженнь і катувань, виснажливої,  підневільної праці і напівголодного існування у холодному, здавалося, забутому Богом, засніженому краї, географія якого надто велика, а назви тих зловісних місць відомі ледве не в кожній українській родині, бо ж, як пригадує моя співрозмовниця: «Лише з нашого села вивезли до Сибіру, на Далекий Схід, Комі майже кожну другу родину»... І здається, що то не країна, а суцільна тюрма, як влучно підмічено французом А. деКюстін – «тюрма народів»!

Отож, велику імперію будували із задекларованим скрізь і всюди «світлим майбутнім», однак у суцільній темряві неправди, не свідомі, а поневолені «будівники». І їх були мільйони і мільйони на всіх найважливіших і найважчих об’єктах – своїми руками вони прокладали в найнепрохідніших місцях дороги і залізниці, зводили фабрики і заводи, видобували радіоактивний уран в шахтах і золото та алмази в копальнях, працювали у тайзі на лісоповалах... Всього й не перелічити... А ще вони власним потом і кров’ю щедро зрошували кожен крок, що випав пройти українцям на шляху до незалежності. Але, попри всі багатолітні поневіряння в минулому, героїні моїх розповідей з вірою і оптимізмом дивляться в майбутнє і дякують Господу за день сьогоднішній, бо ж він все ж таки є!

СПОДІВАННЯ НЕ ВИПРАВДАЛИСЬ

Ганна Ничипорівна Дячук (на фото), учасниця визвольних змагань, народилася в 1926 році на Рівненнщині, у селі Уїзці Здолбунівського району, в родині незаможного селянина-хлібороба. Згодом родина переїхала на Тернопільщину, бо там тато купив 3 гектари землі. В цім краю (у селі Боложівка, Шумського району) вже народилися Ганнині брат Анатолій і сестричка Софія. Там вона й закінчила чотири класи школи.

- Всі предмети викладалися польською мовою, - пригадує Ганна Ничипорівна, - для вивчення рідної виділявся лише один день в тиждень.

До війни повсякденне життя родини Карпушиних, саме таким було дівоче прізвище героїні моєї розповіді, нічим не відрізнялося від способу життя односельців: окрім господарства, тато займався невеличким підробітком – кому піч змурує, а кому щось підрихтує в господарських будівлях. Найстаршенька з дітей Ганна, теж, як мовиться, «дурно хліб не їла» - змалечку пасла худобу людську. Вдома залишалися маленькі братик і сестричка, яких доглядала мама, водночас і клопочучись по господарству. Докорінно змінили цей устрій мешканців Західної України вересень 1939 року і Друга світова війна.

- Нову владу, тобто перших «совєтів», селяни стрічали радо, - згадує моя співрозмовниця, - дехто й з квітами в руках, бо ж сподівалися, що, нарешті, позбудемось окупантів, запанує справедливість по всій окрузі. А вийшло он як – зароблене важкою працею і власними мозолями забиралося в колгоспи, освічених людей та таких, хто мислив інакше як нова влада - арештовували, вивозили до Сибіру, знищували.

З ДУМКОЮ ПРО ВІЛЬНУ УКРАЇНУ

Незважаючи на репресії, думки про самостійну і вільну Україну все частіше ширилися між односельців. До них «прислухалася», коли не помічали батьки, й Ганна, після чого довго розмірковувала – чому ж Бог посилає нашому народові такі випробовування? З початком війни стали повсюди формуватися загони народного опору всіляким окупантам (і червоним, і коричневим), таким чином сформувавши цілу повстанську армію. Не стояла осторонь народного протистояння і Ганнина сім’я – батько пішов до повстанського загону, щоб зі зброєю в руках боронити рідну землю. Уже нині Ганна Ничипорівна розуміє, що ця боротьба була нерівною, бо велася одночасно проти двох імперій зла. І тривала вона не рік, і не два, а понад десятиліття. Ця боротьба повсюдно живилася народною підтримкою, незважаючи на жорстокий терор, що чинили «другі совєти» на так званих визволених територіях. Цього разу їх уже не зустрічали з відкритими обіймами, бо люди пам’ятали чим віддячили червоні по першому приході.

Не оминула шалена машина насилля і репресій, що супруводжувала нову владу, й Ганниної родини – батька підстрелили червонопогонні «яструбки» в одному з боїв. Важкопораненого та обезкровленого його «енкевеесівці» забрали до райвідділку і там закатували до смерті так і не довідавшись ніякої інформації про його побратимів. Про цю трагедію у селі розповів очевидець-односельчанин, який працював черговим там, і на власні очі бачив все. Він же й попередив сім’ю про подальше переслідування. Від того часу хвора мама з дітьми вже й не ночувала у своїй домівці, весь час переховувались то по людях, то в лісі...

 Смерть батька мимоволі додала рішучості вісімнадцятилітній Ганні, підштовхнувши до думки, що у їхній родині обов’язок захищати рідну землю, тепер ліг на її тендітні дівочі плечі, і вона стала зв’язковою сотенного «Довбуша». Більше року вона діяла в підпіллі, старанно виконувала всі доручення. А навесні 1946 року її заарештували на узліссі, коли поверталася із завдання – видала сусідка, котра до вечора того ж дня й вибралася із села. Свою юну полонянку «енкеве­е­сівці» доправили до райцентру, до того ж райвідділку, де катували і її батька. Про всі пережиті там тортури Ганна Ничипорівна воліє й не згадувати, бо воно досі пече в грудях, наче розпечене залізо, від чого починають у старенької трястися руки, а очі застилає волога пелена. Трохи оговтавшись від жахливих споминів, вона продовжує свою розповідь:

- Як би не Божа поміч, то мабуть і не витримала б усіх знущань, бо то було понад людські сили, адже катували жорстоко – під нігті заганяли голки, били товстезними гумовими кийками...

Знепретомлене й закривавлене тіло вкидали до переповненої камери на холодну бетонну підлогу, а там вже посестри обмивали й приводили до тями нещасну, з жахом очікуючи своєї черги на катування. Озвірілі катюги, лютуючи від свого безсилля, обирали навманя жертву, саджали на добу, або й кілька, до карцеру – камери-клітки, наповненої до пояса арештантові льодяною водою. Знесилені фізичною наругою тіла повинні були лише стояти у цій воді. Від холоду, здавалось, крижаніла й душа...

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

15 РОКІВ – ЗА ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ

Суд над Ганною відбувся в Кременці. Вирок був страшним – 10 років таборів суворого режиму і 5 років – спецпоселення. Отож, дівчина зрозуміла, що випробування долі ще тільки починаються. З Кременця її страдницький шлях арештантки, вина якої полягала в тому, що понад усе любить Україну, привів до відомої своїми жахіттями тюрми у Дубно, котру з кількох сторін оточують болота. Саме ці водойми загачували мертвими тілами нескорених патріотів кати українського народу. Це не припущення, а факти, які на власні очі бачила Ганна Ничипорівна, доки перебувала там. Трупи викидали не криючись у ночі, а простодня, бо ж були переконані у вічному пануванні тут, однак вони забули про вищий суд над усіма – суд Божий! Скільки безневинних душ українців знайшли свій Вічний спочинок у тій безодні за роки панування тоталітарного режиму? - мабуть відомо лише Богові! Ними встелена й вся дорога до Колими, Магадану, Воркути... І це теж бачила Ганна Ничипорівна, бо впродовж усього її шляху до засніженої Воркути, тіла мертвих з потягу викидали десь у канаву, в болото, в річку... Ці звірства творила система, яка позиціонувала себе перед світом, як найгуманніша з-поміж усіх, поборниця прав усіх скривджених. А насправді, як стверджують неспростовні факти, вона була диявольською й утверджувалася на людських кістках...

 На Воркуті відсиділа Ганна Ничипорівна десять років у таборі посиленого режиму, працювала на цегельному заводі. Там познайомилася з посестрами, теж Ганнусями (одна волинянка, нині проживає в Нововолинську, інша - живе в Черкасах). Там вони всіляко підтримували одна одну, ділилися кожною крихтою хліба, виходжували занедужавшу, в напівголосу наспівували вкраїнських пісень й разом щовечора, виснажені важкою нежіночою працею, яка тривала з 8-ої ранку до 8-ої вечора, навколішки посеред бараку молилися Богу й просили заступництва для всіх поневолених українців, благали й про визволення України від чужинців-зайд. Ганна впевнена, що саме Свята молитва воскрешала понівечене тіло й зранену її душу. А ще допомагала їй вистояти віра у милість Божу до України і надія на  зустріч з рідним краєм. Віра Христова підтримала Ганну й тоді, коли отримала з дому страшну звістку, яка перевернула всю її душу, - у 47-ому році померла мама, а нещасних сиріт: дев’ятнадцятилітнього брата й сімнадцятилітню сестру – вивезли до Сибіру, в Кемеровську область, недозволивши дітям навіть поховати матері. Дякувати Богу, подбали про покійницю сусіди, вони й за осиротілою могилкою доглядали всі довгі роки, доки діти покутували «гріх» – що народилися українцями – десь вдалені від рідного краю й дорогого для їхнього серця горбочка землі.

КОХАННЯ НА ВСЕ ЖИТТЯ

Звільнившись у 1955 році, Ганна відбувала ще довгих 5 років спецпоселеня там же, у Воркуті. Там були і її посестри. Черкашанка Ганна познайомила героїню моєї розповіді з майбутнім чоловіком, котрий теж відсидів 10 років за політику, як тоді називали. Був він волинянином, уродженцем Володимира-Волинського. Молоді люди одразу сподобали один одного. Незабаром і побралися.

- Із створенням сім’ї не зволікали, - пояснює Ганна Ничипорівна, - бо ж були вже не юними, адже у тюрмі пройшло 10 найкращих молодих років. До того ж, я знала, що Сава, так було звати покійного чоловіка, мій однодумець і, найголовніше, - забачивши його, моє серце готове було вискочити з грудей. То чого більше треба дівчині? Отож, ми й одружилися і проживши разом майже п’ятдесят літ, жодної миті не пошкодувала про це. Через рік у нас народився син, Миколка. Хотілося ще й доньку мати, та народжувати вдруге категорично заборонили лікарі.

 Взагалі то, там люди як закохувалися, то вже назавжди, як одружувалися, то один раз, двічі долю не випробовували. От, моя Ганнуся з Черкас, приміром, теж вийшла заміж у Воркуті, народилося у них двоє діток. Проте щасливою їй бути судилось недовго – чоловік загинув в копальні під час аварії. Й поховала вона його там. А коли стік термін відбування покарання повністю і дозволили оселитися їй на Батьківщині, то переїхала, нероздумуючи, до Черкас. Через кілька років, трохи обжившись, забрала й тіло коханого, аби ж рідна земля видалася йому пухом і на рідній Україні знайшла Вічний спочинок його душа. На перепоховання побратима приїхали й ми з Савою. Більше на жодного чоловіка вона не підняла очей, не звернула уваги, залишилася вірною своєму коханню назавше.

НА УКРАЇНУ ПОВЕРТАЛИСЯ, МОВ НА КРИЛАХ

У Ківерці перебралася молода родина Дячуків у 60-их роках минулого століття. Як пригадує Ганна Ничипорівна, на Україну летіли, мов на крилах, бо тут все було миле серцю: земля аж солодко пахла, ліс, озеро, а надто серце мліло від рідної мови. Проте місцеві чиновники не дуже привітно зустріли їх, довелося спочатку трохи помитарствувати, бо ж відмовлялися прописувати у місті. Та якось все владналося, звелися з господарством, влаштувалися на роботу. Навідалася Ганна й у рідне село, на Тернопільщину, відшукала мамину могилу. Правда, де похований батько, так і не довідалась...

 І все б здавалось добре, якби не відчуття, що основна боротьба за Україну ще попереду. Тож, із зародженням Народного Руху і Сава, і Ганна Дячуки одразу стали до його лав. А коли було проголошено Акт про Незалежність України, то, без перебільшення, відчували себе на небесах, здавалося виростали крила, хотілося жити і працювати задля Батьківщини. Вони чудово розуміли, що ще потрібно надто багато зусиль, аби зламати остаточно рабську свідомість у людей, виростити цілі покоління молодих, духовно багатих патріотів у незалежній країні. Для цього має потужно працювати інститут національної духовності у вигляді Української Православної церкви, непідпорядкованої колишньому колонізатору. Отож, родину Дячуків поряд з іншими достойниками, по праву можна назвати будівничими Собору Святої Покрови у місті. Споруджували цей храм Божий, звісно, майстри, однак організаційні і підсобні роботи виконували ці вже не молоді люди. Вони штурмували держустанови з проханням-вимогою виділити земельну ділянку, оформити належним чином необхідні папери. Ганна Ничипорівна створювала й церковний хор, навчала духовним піснеспівам. А ще вона й дотепер ревна прихожанка Собору Святої Покрови, адже не пропускає жодного Богослужіння, хіба що зовсім занедужає.

   Молодшим поколінням Ганна Ничипорівна у переддень найбільшого для всіх українців свята бажає аби завжди пам’ятали якого вони роду і ніколи не переставали вірити у милість Божу до України!

Марія ХІТЬКО.

На фото: у першому ряду, праворуч, Ганна та Сава Дячуки з однодумцями. Воркута, 1956р.

Джерело: "Вільним шляхом" від 13.08.11 р.

 


Коментарі

Ще нема

Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть за допомогою форми під цим абзацом. Переконливо просимо ознайомитись з Правилами розміщення коментарів.


Підпис (обов'язково):
e-mail (бажано):
Контрольне антиспамове поле.
Введіть маленькими українськими літерами
назву поточного місяця (обов'язково)
:
Пароль (для зареєстрованих):

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET  
© Володимир Дужич (ідея, графічний дизайн), тел. +38 099 0000493, kivertsi_on-line@ukr.net
© zeppelin (веб-дизайн, програмування)